В Ужгороді пам’ятник Кобзаря хочуть поставити на місці, де стояв Ленін

Під час першого розгляду цього питання на сесії міськради 12 вересня депутати відхилили пропозицію голови. ”Проти” проголосували 37 міських депутатів (Блок Юлії Тимошенко, ”Наша Україна”, Соціалістична партія, частково ”Регіони”), ”за” — 15 депутатів (Блок Литвина, частково ”Регіони”).

Можливий перенос пам’ятника в останні два місяці жваво обговорюють на Закарпатті. Інтелігенція — архітектори, освітяни, літератори — переважно обурюються. На їхню думку, місце для пам’ятника Шевченкові було вибране вдало й нова будівля зруйнує усталений ландшафт. Окрім того, мер пропонує перенести скульптуру Шевченка туди, де колись стояв пам’ятник Леніну — на площу біля корпусу медичного факультету. Це, вважає громадськість, принижує гідність українців.
Одним із найзатятіших противників переносу пам’ятника є колишній головний архітектор Ужгорода, за якого спорудили близько 30% будівель міста, Степан Шолтес, 62 роки. Пан Шолтес — син відомого закарпатського художника Золтана Шолтеса (1909 — 1990) та депутат нинішнього скликання Ужгородської міськради.
— Уявіть, на місці постаменту має бути фасад офісу, — стоячи на площі Народній, каже Степан Шолтес і показує рукою уявну межу майбутньої споруди. — Коли вперше заговорили про регіональне відділення Нацбанку, ми запропонували використати будівлю колишнього банку ”Україна” або ділянку на вулиці Заньковецької. Банкіри вимагають лише площу Народну. Ніхто й чути не хотів, як важко вибиралося місце для скульптури, — хитає головою архітектор. — Але Ратушняку ”запахло” чотирма мільйонами, які обіцяють виділити для міста, і він не заспокоїться.

За задумом проектувальника майдану чеського архітектора Крупки, площа отримала завершений ансамбль будівель. З погляду сучасних архітекторів, зведення ще однієї споруди спотворить її.

— Ще для банку потрібна автостоянка, заїзди, гаражі. Тут же не хватить місця! — вигукує Степан Золтанович і вичікувально дивиться на мене. — І то будинок НБУ має бути щонайменше п’ятиповерховий! Сюди й чотири не вписуються. І, найважливіше, куди перенести пам’ятник? За які гроші? На це ж потрібен мільйон гривень.

Питання перенесення пам’ятника обговорила комісія землевпорядкування, архітектури та містобудування Закарпатської облради. Депутати виступили проти переносу. За рішенням комісії, 26-річного депутата облради Олександра Солонтая (Блок Юлії Тимошенко) відрядили до Києва, щоб той розповів голові Нацбанку Володимирові Стельмахові про ситуацію в Ужгороді. За словами пана Солонтая, він передав Стельмаху лист від депутатів міськради та облради, в якому засуджується перенос пам’ятника. Голова Нацбанку пообіцяв на цьому тижні ще раз зустрітися із представником ужгородців і детальніше вислухати позиції сторін.
***
Місце для скульптури Кобзаря закарпатські архітектори та митці ”вибивали” із 1988 року. Міська влада пропонувала встановити пам’ятник на площі Богдана Хмельницького, площі Дружби Народів, ділянці, де колись стояв пам’ятник Леніну. Наприкінці 1990-х влада погодилася, щоби Шевченко стояв по діагоналі відносно будівлі ОДА та ужгородської школи N3. 2001 року пам’ятник Кобзареві відлили й установили на площі Народній. Автор проекту — Василь Лезу, скульптор — Михайло Михайлюк.

— Закарпатські літератори на чолі з покійним Іваном Чендеєм їздили до Канади, щоб українська діаспора допомогла грошима, — розповідає ужгородський архітектор Степан Шолтес. — Спорудження обійшлося у 700 тисяч гривень.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати