Спершу заїжджаємо в словацьке місто Свидник. Словацькою назва звучить як “Свіднік” з наголосом на останньому складі. Розташоване місто з 12-тисячним населенням за 30 км від польського кордону і за 130 км від Ужгорода. Свидник вважається центром українства в Словаччині. Тут колись працювала українська гімназія, українські класи у школах та українські групи у профтехучилищах. Були вивіски українською мовою. Свидник був осереддям українського життя. Зараз ситуація дещо змінилась. Місто вже не таке українізоване, як раніше. Кажуть, що зараз 20% населення Свидника – українці. Втім, це за офіційними даними перепису. За неофіційними їх ще більше.
Щороку у червні саме до Свидника з'їжджаються українці не тільки Словаччини, а й Чехії, Польщі, України, Угорщини, Сербії, Хорватії. Адже там відбувається свято української культури. Майже кожне село виставляє свій фольклорний колектив і це шоу триває на сцені амфітеатру два дні.
В центрі Свидника є також триповерховий музей української культури. Білет до нього коштує 4 євро. Втім, по цьому ж білету можна обійти три експозиції, що ми і робимо.
Наш гід у музеї розмовляє українською, хоч і з легким акцентом. У музеї є 67 тисяч експонатів і він входить у десятку найбільших музеїв Словаччини. Для українців у музеї буде небагато визначного, адже там можна побачити усе те, що й в краєзнавчих музеях чи не кожного нашого міста. Дивує лише те, що усі ці експонати змогли зібрати не в Україні. На третьому поверсі музею – найцікавіше. Там за склом рухаються великі манекени, вбрані у народні строї. Також там є колекція писанок і стародавні знаряддя ручної праці – прялки, чесалки тощо. На виході – кілька кованих хрестів.
Хати не охороняють
Після музею відправляємося до галереї, названої на честь корифея українського малярства Дезидерія Миллого, який свого часу очолював Братиславську академію мистецтв. Галерея також знаходиться у центрі міста, але трохи поодаль головного приміщення музею. До речі, розташована галерея у колишньому панському маєтку. У її залах – розповідь про українське образотворче мистецтво на тутешніх теренах від найдавніших часів до сьогодення. Тут є і сучасні картини, і прадавні ікони. До слова, лики на іконах – дещо незвичні. Вони мають не таку зовнішність, як ми звикли бачити у наших церквах. Обличчя Марії та Ісуса на словацько-українських іконах – дещо округліші і, можливо, тому видаються добрішими.
Останній пункт нашого призначення у Свиднику – музей під відкритим небом. Цей музей схожий на “Шевченківський Гай” у Львові. Тільки тут повністю відтворене житло і побут українського села на Пряшівщині, починаючи від церкви, школи, млина, корчми і закінчуючи хатками з різних поселень. А за старими хатками можна побачити новобудови і це додає своєрідної екзотики. У кожну хатку можна зайти і побачити що ж всередині. На відміну від Львова, де біля кожної оселі є охоронець, тут біля хат немає нікого. Працівниця є лише у корчмі. Саме тут можна спробувати пива зі смішною назвою “Шаріш”. Як виявилося так називається місцина, де його виготовляють. У корчмі також можна посмакувати словацькими стравами.
Після Свидника рушаємо в інше місто – Бардейов. Там відвідуємо лише центр. Милуємося ним настільки, що хочеться залишитись у місті назавжди. Адже центральний майдан Бардейова з його кольоровими двоповерховими будиночками так нагадує казку... Чомусь згадується Гензель і Гретель братів Грімм та будиночок з печива та цукерок, на який вони “клюнули”. Таки не дарма Бардейов занесений у список культурної спадщини ЮНЕСКО. Окрім того, у 1986 році місто отримало Європейську премію за реставрацію історичних пам'яток.
Монументальний храм Святого Егидія 13 століття є найціннішою пам'яткою у Бардейові. Його винятковість підтверджується одинадцятьма вівтарями, а також тим, що він віднесений до національних пам'ятників культури. Домінантою прямокутної площі міста є розташована в центрі ратуша. Ратуша – дещо незвична, адже вона порівняно невисока. Побудували її у 16 столітті і в ній поєднали пізньоготичні форми з ранньоренесансними компонентами. Ратуша прикрашена високими щитами, двосхилим дахом і сходовим ліхтарем. Зараз тут музей. А ще у центрі міста зараз багато затишних літніх майданчиків. Недалеко ж від майдану знаходиться комплекс будівель колишніх єврейських лазень і синагог кінця 18 століття. А недалеко від міста знаходиться знаменитий курорт – Бардєєвське-купеле і декілька дерев'яних церков.
Також Бардейов відомий у всій Європі завдяки своїм цілющим джерелам. На курорті у місті лікують захворювання органів травлення і шлунково-кишкового тракту. А насиченість повітря озоном та хвойним ароматом допомагає лікувати хворих з неспецифічними захворюваннями дихальних шляхів. На курорті у Бардейові також лікують інші захворювання.