Чеський парламент обговорює новий проект закону про працевлаштування. У ньому пропонується ряд суттєвих змін для іноземних працівників. Проект у нижній палаті депутатів проходить друге читання. Уряд вважає, що його метою є запровадити зрозумілі та прозорі правила активної політики працевлаштування. Також реагує на проект антидискримінаційного закону.
Три типи зелених карт
Найвідомішою новинкою для іноземців є єдиний дозвіл на роботу та перебування під назвою „зелена карта”. Вона має на меті подолати зайву бюрократичну тяганину, яка стоїть на шляху працевлаштування іноземця у Чехії. Професії, які протягом 30 днів не будуть зайняті громадянином Чехії чи іншої країни ЄС, автоматично потрапляють до бази даних вільних робочих місць, доступних для іноземців. На них можна буде відкривати „зелену карту”. Вона матиме три типи: A – для кваліфікованих працівників, які мають вищу освіту та займатимуть керівні позиції, тип B – для працівників, від яких вимагається мінімум професійна освіта, та тип C – для решти працівників. Діятимуть „зелені карти” 3 роки (тип А) та 2 роки (тип B та C). Тип А та В можна буде продовжити, тип С – ні. Заяву на її на видачу можна буде подати як у консульстві ЧР за кордоном, так і у відділенні чеського МВС. Результат очікуватиметься 1-2 місяці, про нього буде повідомлений роботодавець. Видаватиметься зелена карта іноземцеві особисто у відділенні МВС протягом 3 днів від приїзду. Іноземець повинен буде повідомити поліції адресу місця проживання у ЧР.
Дозвіл на роботу на два роки
Процес видачі традиційного дозволу на роботу і робочої візи як таких не зникне. Навпаки, він зазнає ліберальніших змін. Наприклад, чеський працедавець більше не потребуватиме особливого дозволу на прийом іноземців на роботу (того, що коштував 2000 кЧ на кожних 50 вільних робочих місць). Такий дозвіл вимагатиметься вже лише від іноземця. А він, у свою чергу, зможе його („працовні поволені”) оформити на 2 роки, а не лише на рік, як зараз. Відповідно, на 2 роки можна буде й оформити й візу або дозвіл на перебування з метою працевлаштування (як нині підприємницьку). Крім того, дія робочої візи не припинятиметься зі звільненням: якщо іноземець не з власної вини або за домовленістю втратить роботу, він матиме законних 60 днів для пошуку нового роботодавця. На ці два місяці вони будуть зобов’язані оформити договірне (комерційне) медичне страхування. Подібний захисний термін („охранну лгуту”) матимуть також власники згаданих вище „зелених карт”. Легшим стане і оформлення дозволу на роботу – наприклад, не треба буде більше надавати довідку від лікаря. Вільно зможуть працювати іноземні студенти та випускники чеських навчальних закладів, члени сімей єврорезидентів.
Міністерство внутрішніх справ матиме більше прав контролювати агентства з працевлаштування. На кожну ліцензію на опосередкування працевлаштування, яку видає Мінпраці Чехії, необхідною буде згода МВС. Воно також матиме право скасувати цю згоду, і Мінпраці повинне буде відібрати ліцензію. Мінпраці також матиме право позбавити агентуру ліцензії за порушення трудової угоди із працівником (§ 308 та 309 Трудового Кодексу – „ZP”) або порушення реєстрації опосередкованого працевлаштування та надання статистики Мінпраці. Новий закон про працевлаштування принесе ряд змін у інші закони, зокрема про перебування іноземців. Його вступ у дію очікується на початку наступного року.
Справами іноземців займеться безпосередньо міністерство
Улюблене „місце зустрічі” іноземців, які проживають у Чехії – поліція у справах іноземців, чи то простіше кажучи, „чужинецька поліція”, протягом п’яти років зникне. Візами та дозволами на перебування займатиметься безпосередньо Міністерство Внутрішніх справ, у якому працюють цивільні урядовці. Тобто де-юре усіх громадян інших країн Чехія вже не сприйматиме як потенційних злочинців. Поки що МВС обіцяє, що рішення прийматиме швидко і у достойних умовах.
Про жахи, які чиняться перед приймальними чеської поліції у справах іноземців, чеські журналісти та громадські організації вже втомилися писати. Найважча ситуація у Празі, де легально проживає біля 130 тисяч громадян інших країн. Тут, на вулиці Конєвова, наліплені один на одного іноземці стоять у чергах десятки годин, навіть днів. Чергу супроводжують сварки за місце, перебігання, навіть „продаж” місця у черзі. Нещодавно тут влаштували облаву на посередників, серед яких було чимало закарпатців. Показово до відділку відвели майже два десятки „рішал”. З іншого боку, іноземці постійно скаржаться на повільне обслуговування у приймальній, на нібито привілеї, які мають посередницькі фірми у прийомі документів. Тим більше, що віднедавна поліцейські мають обов’язок самостійно з’ясовувати стан судимості іноземця, що ще більше затягує прийняття рішень. Отож з прийомом документів та видачею дозволу на перебування в один день іноземцям довелось розпрощатися: період очікування нині становить 30-60 днів.
Від початку наступного року вже безпосередньо МВС ЧР прийматиме рішення щодо набуття іноземцями дозволу на постійне проживання у ЧР, а через кілька років (від 2013-го) воно займеться і тимчасовими дозволами. Для цього МВС створить 182 нові робочі місця, але стільки ж місць зникне у „чужинецькій поліції”. Адміністративною роботою – звіркою документів, ліпленням віз та дозволів на перебування тощо, - займатимуться секретарі, а не вишколені поліцейські, які мають боротися із злочинністю. Таким чином „чужинецька поліція” залишиться практично без роботи: контролювати „нешенгенських” іноземців в аеропортах та всередині країни – на ринках, у гуртожитках, на будівництвах, у транспорті тощо – будуть звичайні поліцейські. „Цивільна адміністрація набагато дешевша”, - каже Владімір Ржепка з МВС, і додає, що на зекономлені кошти можна буде покращити якість послуг.
Що ж із „чужинецькою поліцією”, наразі незрозуміло. Її речник Барбора Кулачкова каже, що розробляється нова концепція її праці. Але кажуть, що вона як така просто зникне. Цього, власне, вже довго вимагають численні чеські недержавні організації. „Підхід поліції у справах іноземців до самих іноземців часто не витримує ніякої критики, - каже Ева Гола з Організації допомоги біженцям. – З урядовцями МВС ми маємо набагато кращий досвід співпраці”. Вже зараз МВС безпосередньо приймає рішення у справах деяких видів посвідок на проживання (наприклад, особам, яким визнаний статус біженця, їхнім родинам, особам, у яких ЧР зацікавлена тощо).