Закарпатка Олена Дем’ян лікує травами хвороби серця, печінки, нирок, нервової системи

Нижня Апша розташована за 2 км від українсько-румунського кордону. 99% тамтешніх жителів — румуни. Лікуватися сюди приїздять із Тячівського, Хустського, Рахівського районів.

Олена Дем’ян заносить до хати оберемок висушених трав.

— Розпізнавати трави й лікувати ними мене навчила бабуся Марія 20 років тому, — каже жінка ламаною російською. — Мама теж уміла лікувати, вправляла шлуночки немовлятам, але здебільшого приймала пологи, бо раніше не всі в лікарнях народжували.

Олена Дем’ян усе життя працювала в колгоспі, на полі, а вдома вечорами вивчала медичну літературу й методику збирання трав.

— Із 15 травня й до серпня збираю і сушу трави, — каже. — Потрібно назбирати стільки, щоб на рік вистачило. Тисячолисник, ромашка, звіробій, безсмертник, календула, чистотіл, кропива — це ті трави, які найчастіше використовую.

Жінка промиває рослини, сушить у темному місці, бо на сонці трава втрачає сік. Зберігає в комірчині.

— Нерви лікую тереном, із сушених ягідок заварюю чай, — пояснює. — Серцеві хвороби чи кровотечу добре лікувати календулою. А от на нирки найкраще рильця кукурудзи — це молоде волоссячко, яке пробивається зі стручка. Заварюю чай і раджу пити хворим.

До хати заходить односельчанка 15-річна Діана Дем’ян. Два тижні тому дівчина обпеклася гарячим свинячим жиром.

— Рану заліковую приготовленою власноруч маззю, — каже жінка, готуючи мазь. — На водяному пару розтоплюю вершкове масло, воск, обліпиху.

Промиває дівчині обпечену руку перекисом водню й накладає компрес із трав’яної мазі. Перебинтовує рану.

— Опіки також можна промивати марганцівкою, мазати гусячим жиром, — каже. — Головне — правильно залікувати, інакше зостанеться шрам.

Кровотечу Олена Дем’ян лікує корінням калгану.

— Траву мені привозять із Санкт-Петербурга. Настойку калгану на спирту хворій людині потрібно пити щодня, — пояснює.

Рецепти чаїв, трав’яних настоянок Олена Дмитрівна розказує хворим, щоб вони лікувалися вдома.

Травниця хотіла навчати фітотерапії своїх дітей, але ті відмовилися.

— Кажуть, не можуть терпіти вигляду ран, — розповідає. — Тому навчаю збирати трави 13-річного онука Михайлика.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати