Як відомо, Закарпаття за усіх часів було густонаселеним регіоном. а його роботящі люди у пошуках роботи виїжджали в Канаду, Америку, Австралію, Бельгію... За час „залізної завіси”, вони будували школи, будинки культури, житло, ферми, заготовляли ліс , обробляли бурякові плантації тощо. Коли ж Європа почала відкривати на кордонах вікна, трудова міграція дістала новий імпульс. Водночас з’явилися негативні тенденції у суспільстві як торгівля людьми і неврегульована трудова міграція закарпатців за кордоном.
- Щороку до інших держав на роботу та навчання виїжджають тисячі закарпатців, - сказала у своєму виступі на відкриті тристоронньої медіа-зустрічі перший заступник директора обласного центру зайнятості Зоя Катрич, - і багато з них, особливо молодих жінок, котрі часто стають жертвами сексуальної та трудової експлуатації.
У групі ризику й закарпатські заробітчани, яких нині на чужині біля 100 тисяч, за даними проведеного анкетування обласною службою зайнятості. Більшість з них виїжджає за туристичними чи приватними візами, працює без необхідних документів. А доводиться їм працювати на будівництві та домашньому господарстві, закладах громадського харчування, розважальної індустрії, де особливо виснажлива робота і неформальні трудові відносини. Не таємниця, що багато з них травмується, стає інвалідами без відповідних страхових гарантій та пенсійного забезпечення.
А те, що чимало заробітчан краю здійснює трудову діяльність у статусі нелегальних працівників, вони постійно наражаються на небезпеку, вступають у конфлікт із законами інших держав, позбавлені не лише елементарного соціального захисту, але й це перетворює їх на „живий товар” - потенційних жертв торгівлі людьми.
На переконання Зої Іванівни, що розширений доступ у базових центрах зайнятості області до інформації про виїзд за кордон і легальні канали міграції, про вакансії на внутрішньому і зарубіжному ринках праці, слугує і надалі слугуватиме зменшенню відтоку потенційних трудових мігрантів за кордон.
А ще фахівці служби зайнятості володіють методикою надання послуг фактичним і потенційним жертвам торгівлі людьми. Всі громадяни мають можливість отримати консультації юристів, а фахівці служби зайнятості через професійне навчання, працевлаштування, залучення до підприємництва допоможуть їм реінтегруватися.
Розпочату розмову підтримав начальник інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення обласного центру зайнятості Альвіян Таранчук, котрий сказав, що нині більш жорстким є контроль за діяльністю приватних агенцій із посередництва у працевлаштуванні за кордоном. На сьогодні в області діє 7 суб’єктів підприємницької діяльності, які мають ліцензію Мінпраці на такий вид діяльності, як працевлаштування за кордоном. За їхньої допомоги впродовж нинішнього року 268 мешканців краю отримали легальну роботу за кордоном.
Взаємокорисний діалог
Фах журналіста передбачає постійне перебування у вирі подій та найактуальніших проблем суспільства. Щирі, пристрасні його слова завжди знаходять шлях до людських сердець. У який спосіб можна впливати на громадську думку? Про ці та ряд інших актуальних проблем дискутували у тристоронній медіа-зустрічі – представники органів виконавчої влади (завідувачка сектором професійно-технічної освіти управління освіти і науки облдержадміністрації Йолана Кішко, перший заступник директора обласного центру зайнятості Зоя Катрич, начальник відділу соціальних технологій обласного центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді Наталія Опаленик, представники обласного центру соціально-психологічної допомоги Тетяня Северук та Тетяня Гісем), громадських організацій (від обласної жіночої організації „Веста” Інна Сабадош та Віра Попович) та журналістів обласних друкованих та електронних видань.
- Майстерно і правдиво подати інформацію, - розпочала розмову комерційний директор програм обласної теле - радіо кампанії „Тиса -1” Віра Вишнякова, - дотримуючись об’єктивності в оцінці будь-якої події, може лише справжній професіонал. Саме таким довіряють люди, їх матеріали хочуть чути і бачити.
Перший заступник директора обласного центру зайнятості Зоя Катрич, цілком підтримала тележурналістку, і водночас наголосила на важливій ролі та покликанні соціальної реклами на телебаченні та радіо, а також у друкованих виданнях. Вона відзначила взаєморозуміння цієї важливої справи обласними та міськрайонними засобами масової інформації. Певний досвід у цьому плані напрацьовано обласним центром зайнятості з керівництвом обласної ТРК „Тиса – 1” , „М-студією” Мукачево та „ТРК – Хуст”, де систематично у визначений час демонструється безоплатна соціальна реклама.
Координатор Програми, Віце-президент Української PR – Ліги Наталія Самолевська зауважила, що головне покликання журналіста не лише донести до своїх читачів правдиву і об’єктивну інформацію, але й своїми якісними, глибокими публікаціями прилучити їх до світлого, позитивного сприйняття світу та само визначеності, навіть якщо йдеться про негативні сторони нашого життя.
Наше спільне завдання, - каже далі Наталія Самолевська, - зорієнтувати громадян, особливо молодь, на здобуття тих професій чи спеціальностей, які сьогодні на ринку праці найактуальніші.
Помічник аташе з питань культури, Фондів розвитку українських ЗМІ та сприяння демократії Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні Ольга Жириченкова ознайомила присутніх з Програмою розвитку українських ЗМІ. Зокрема, зауважила, що максимальна сума фінансування складає 24 тисячі доларів США. Сума гранту залежить від обсягу запланованої діяльності за період виконання проекту, який може тривати від одного до 12 місяців. Організації та ЗМІ заохочуються до пошуку джерел фінансування від інших донорів.
Пріоритети Фонду розвитку ЗМІ спрямовані на підвищення якості журналістської освіти шляхом проведення практичних тренінгів, що успішно вони здійснили на практиці впродовж двох днів на згаданому заході професійний тележурналіст, нині Віце-президент „Української ліги фахівців зв’язків з громадськістю, керівник Національної мережі прес-клубів Андрій Куліш та координатор Програми, Віце-президент Української PR-Ліги Наталія Смоленська.
Вони вправно здійснили запис учасників тренінгу у тематичній телепрограмі, а затим детально провели розбір запису інтерв’ю, його обговорення з усією командою учасників тренінгу, виробили рекомендації щодо поведінки у прямому ефірі, висновки і поради.
Трудову міграцію, без перебільшення, називають чи не найсерйознішою державною проблемою. Сьогодні Закарпаття стало одним із трудових донорів Західної Європи, тоді як ринок праці краю вже сьогодні потребує кваліфікованих фахівців робітничих професій в усіх галузях економіки.
Звичайно, що повернути міграційні потоки у зворотному напрямі нелегко. Ірландії, приміром, знадобилося 150 років, аби її громадянам було вигідніше працювати у власній країні, а не шукати щастя на чужині. Однак, вирішувати такі глобальні проблеми слід у тісній співпраці з бізнесом у режимі конструктивного діалогу з соціальними партнерами та громадськістю. Справа ця не одного дня, вирішення якої залежить від усіх нас.
. А це значить створити умови гідної зайнятості у краї, сприяти розвитку малого підприємництва та земельного ринку, що можливість громадянам долучитись до кредитів. Необхідно повести безкомпромісну боротьбу з організованою злочинністю та корупцією.