Ужгородця Віктора Беріллу, що вступився за собаку, на смерть забили п’ятеро молодиків (ДОПОВНЕНО)

Віктор забирає з пологового будинку дружину Людмилу і сина Олександра у травні 2008 року

Приблизно об 11-й вечора Берілла повертався з роботи. Працював автослюсарем на приватному підприємстві ”Дебіца”. Із дружиною, сином і тещею мешкав у багатоквартирному будинку по вул. Заньковецької. Віктор зупинився біля кафе швидкого харчування на Грушевського: замовив гамбургер і пляшку пива. Поки чекав, побачив, як двоє п’яних б’ють собаку.

— Що ви робите? Це ж жива істота! — гукнув. — ”Ти щось хочеш?” — почув у відповідь.

— Перепалка тривала хвилину, — каже Володимир Огняник із Ужгородського міськвідділу міліції. — Чоловік кинувся тікати від п’яних у бік свого будинку. За 20 метрів його звалили з ніг і почали копати. До бійки приєдналися ще троє нетверезих.

П’ятеро молодиків били Віктора по всьому тілу. Коли переламали щелепу, кров пішла до мозку. Віктор підвівся, ступив крок і впав мертвим. Нападники розбіглися, а перехожі викликали міліцію та ”швидку”.

До ранку міліціонери затримали всіх п’ятьох: 17-річних школярів Івана, Андрія й Олександра, 19-річного Василя та Сергія, 20 років. Усі жили в одному дворі.

— Того дня хлопці зранку пиячили, — веде далі Огняник. — Іван святкував 17-річчя: купив ящик пива, дві пляшки горілки. Увечері завершували гулянку з трьома дівчатами. Іван та Олександр кинулися бити ногами безпритульного дворнягу, якого побачили на стежці.

Найстарший Сергій торік повернувся з в’язниці. Сидів за бійку, до того ще двічі був судимий. Його батьки пиячать. Сергія називають активістом. Він, мовляв, намовив компанію. Решту хлопців раніше затримували за дрібне хуліганство.

— Хлопці виправдовуються, що були п’яні, — каже міліціонер. — За вбивство з хуліганських спонукань їм загрожує до 15 років ув’язнення, але адвокати активно їх захищають.

Віктора Беріллу поховали на кладовищі біля села Барвінок. Після цього випадку мешканці мікрорайону бояться випускати дітей на вулицю ввечері.

— Вітя дуже любив тварин, — розповідає дружина покійного Людмила Євстефеєва. — За кілька днів до цього померла його улюблена собака — пітбуль Емма. Вона прожила в їхній родині 14 років. Перед тим Вітя урятував двотижневе щеня дворняжки, в якого отруїли маму. Назвав цуценя Фєдєю, вигодовував молоком.

Людмила та Віктор познайомилися п’ять років тому на Новий рік. Відтоді були разом. У квітні 2007 року Берілла повернувся з армії, 25 серпня святкували весілля.

— В армії Вітя отримав медаль, — каже Людмила. — Урятував дівчину, яка хотіла втопитися в морі. Він був дуже роботящим. Перед народженням сина сам зробив євроремонт у квартирі.

У вечір вбивства Віктор прийшов із роботи о пів на дев’яту, однак знову повернувся.

— Працював багато, бо ж треба були гроші на родину, — зітхає Людмила. — Я ще продуктів попросила купити. У дверях посміхнувся: ”Когда вернусь — расскажу анекдот”. Після півночі його мобільний не відповідав.

Теги:

15 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати