Спеціалісти кажуть, такий спуск – небезпечний для життя, бо до шахти без перестанку невідомо звідки прибуває солена вода. Але пацієнти цього чути не хочуть: їх про заборону не попереджали, а гроші за путівки довелося сплатити.
Світлана Павлик приїхала до Закарпаття з Полтавщини лікуватися в Республіканській алергологічній лікарні. У жінки астма, курс лікування сіллю дає полегшення. Але це — дороге задоволення, Світлана цілий рік збирала гроші на чергову путівку. Зараз, коли почула, що спуск до соляних шахт заборонили, вона в розпачі: «Мені це коштувало 5 тисяч! Коли я ще зберу такі кошти? Хоч би попередили…..»
Світлана разом з сотнею таких же хворих цього вівторка вийшла на акцію протесту: вони перекрили міжнародну автотрасу Мукачево – Рогатин з вимогою відновити спуск хворих у підземні відділення всеукраїнської лікарні.
Аварійний вихід зачинили через… аварійний стан
Рішення про заборону ухвалила три тижні тому Державна інспекція об’єктів підвищеної небезпеки та гірничого нагляду. Причина – загроза життю людей. Річ у тім, що пацієнтів республіканської лікарні спускають в соляні печери шахти № 9, а її нижні горизонти швидкими темпами заповнює вода. Звідки вона береться – невідомо. Але навіть попри те, що без зупинки працюють потужні насоси й відкачують ропу, її рівень за добу підвищується на 10 сантиметрів. Ситуація ускладнюється ще одним фактором, каже заступник начальника управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДА Степан Нодь: «За законом, будь-яке підземне відділення повинне мати аварійний вихід. У алергологічній лікарні він був до січня 2007 року, бо тоді його зачинили через… аварійний стан. Це грубе порушення гірничого закону, це пряма загроза життю людей»
Проблема ще й у тім, що Міністерство охорони здоров’я влітку збільшило кількість виданих путівок на лікування до Солотвина. Спускати ж наразі можна лише 90 осіб на добу в єдину більш-менш безпечну шахту № 8. Оскільки всіх бажаючих пролікувати нереально, виникає соціальна напруга, каже Степан Нодь: «Хворих же тим часом можна направляти на лікування в Артемівськ, де майже аналогічні до солотвинських властивості солі».
Науковці поки що не роблять висновків про походження води і те, як її зупинити. Воду відкачують – утворюються карстові порожнини, провалюється поверхня землі. Такі процеси вже загрожують людським садибам. Спеціалісти кажуть, солерудник – це вже надзвичайна ситуація державного рівня.
Закарпатська влада вже давно розробила комплексну програму «Солотвино», яка включає порятунок і будинків, і мереж життєзабезпечення населеного пункту. Програму подали до Кабміну, як і низку інших документів, інформацій щодо катастрофічної ситуації в Солотвині. Відповіді поки що жодної.