Команда Сергія Ратушняка позиціонує себе як команду професіоналів. Однак як же могли професіонали незаконно перевести землі радгосп-заводу «Ужгородський» у землі запасу Ужгородської міської ради? А саме це підтвердив нещодавно Ужгородський міжрайонний суд, розглянувши адміністративний позов прокурора Ужгорода в інтересах територіальної громади міста до Ужгородської міськради. Рішенням суду скасовано рішення міської ради від 28.12 2006 року (№182) «Про вилучення земельних ділянок» в частині припинення ДП радгосп-заводу «Ужгородський» права постійного користування земельною ділянкою площею 25 га в районі вул. Загорської та переведення її в землі запасу Ужгородської міськради. Скасовано також рішення міської ради від 16.11.2007 (№507) «Про припинення користування земельними ділянками та заміни до раніше прийнятого рішення та від 6 червня цього року (№507) в частині припинення ДП радгосп-заводу «Ужгородський» права на постійне користування земельною ділянкою площею 26,3 га.
«Професіонали» явно перевищили повноваження, забравши у своє підпорядкування землю і ввели в оману депутатів міської ради, які прийняли рішення роздати ділянки на цій території людям.
При цьому «професіонали» «забули», що є передбачена законодавством процедура, зокрема, робиться проект відводу землі, який проходить державну землевпорядну експертизу, відбувається зміна цільового призначення (а це були сільськогосподарські землі). Якби процедуру дотримали, то виявили б, що згідно обстеження грунтів, проведеного останній раз у 1982 році, ці землі належать до 176 агровиробничої групи, тобто до особливо цінних грунтів нашої області (згідно ст.150 земельного кодексу та наказу Держкомзему від 6.10.2003 №245). Відповідно, за законодавством зміна цільового призначення таких грунтів проводиться тільки після погодження кількома міністерствами і виключно рішенням Верховної Ради. Тобто максимум, що могли зробити ужгородські депутати, це просити парламент вирішити це питання. Натомість керівники мерії вирішило, що вони самі тут царі і боги…
Відтак землю поділили на шматки, зібрали з тих, кому виділили, і офіційні, і неофіційні сплати (за неофіційною інформацією, залежно від віддаленості ділянки по 3-5 тисяч доларів за сотку). Цікаво, чи тепер повертатимуть? Особливий цинізм ще й у тому, що дали ділянки і кільком справді обездоленим сім’ям — багатодітним, які проживають у гуртожитках. Їх підняли як гордий прапор «благородства» своїх дій: мовляв, ми вам землю дали, а обласна влада не хоче, аби ви її отримали.
Це ще один приклад, як ужгородська влада намагається з будь-якого приводу викликати невдоволення людей, переводячи «стрілки» за свої невдачі і бездіяльність на керівництво області і штучно провокуючи невдоволення людей. Та усе б нічого, якби не страждали при цьому справді чесні люди (а не наближені до міського голови чиновники), адже для багатьох з них ці ділянки були мрією і… сподіванням, що справедливість таки існує, а Ужгородом керує професійний мер, який дбає і про них, а не лише про свої інтереси. Виходить, людей вкотре обдурили...