Ужгород: Удавані угоди поза податками не пройдуть

Прокуратурою Ужгородського району в інтересах Ужгородської МДПІ подано до господарського суду позовну заяву до ТОВ та Компанії про визнання недійсним правочину, як такого, що укладений з порушенням одним із учасників зобов’язання господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) та вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Позовні вимоги обґрунтовані наступним чином.
У ході проведеної перевірки було встановлено, що між ТОВ та Компанією був укладений Договір, згідно з яким ТОВ зобов’язувалося за дорученням Компанії (комітента) укласти в інтересах та за кошти останнього від свого імені договір на купівлю товару й організувати експорт товару до Угорщини. У ході перевірки встановлено, що Договір зі сторони ТОВ (комісіонера по Договору) в частині укладення договорів купівлі-продажу товарів із третіми особами та експорту товару в Угорщину виконаний не був. Кошти, отримані від комітента, товариство частково використало для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, які використовувало на власні потреби та для розрахунків із постачальниками. На день проведення перевірки у ТОВ рахується кредиторська заборгованість з Компанією в сумі 279 035 Євро.
Відповідно п.2 Договору в обов’язки Комісіонера входило самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти продавця товару для Комітента, виконати всю переддоговірну роботу й укласти з Продавцем угоду купівлі-продажу, прийняти від Продавця товар, забезпечити його зберігання, декларування на митниці та перевірку якості, інформувати Комітента про хід виконання доручення по кожній партії товару, регулярно надавати звіт Комітенту і передати останньому всі права на товар та документи, які випливають із Договору.
Однак, як встановлено в ході перевірки, ТОВ ніяких дій та заходів, направлених на виконання умов Договору комісії, не здійснювало. Натомість, як вбачається з наданої банком інформації, частина коштів, отриманих по Договору, була повернута Комісіонером Комітенту протягом 20 днів з моменту їх отримання, інші суми повернуті в подальшому.
Як вже зазначалося раніше, отримані кошти ТОВ витрачало не для закупівлі нафтопродуктів у межах договору комісії, а для власних потреб – розрахунків із постачальниками тощо. Тобто встановлені в ході документальної перевірки обставини свідчать про те, що отримані ТОВ від Компанії кошти є фактично поворотною фінансовою допомогою (позикою), а не коштами, отриманими в межах договору комісії.
Таким чином Договір комісії, укладений між ТОВ та Компанією, є удаваним правочином, який вчинений сторонами для приховання іншого правочину – договору поворотної фінансової допомоги. Згідно зі статтею 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони вчинили насправді. Договір комісії був складений сторонами без наміру створити правомірний юридичний результат, тому є удаваним, таким що має на меті приховати справжній характер відносин сторін.
Укладаючи удаваний правочин – Договір комісії, сторони мали на меті уникнути небажаних податкових наслідків, оскільки відповідно пп.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку із залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.
Натомість відповідно п. 4.1.6 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валового доходу включається сума поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.
Відповідно ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, спірний договір був укладений сторонами з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки направлений на ухилення від сплати податку, в результаті укладення такого договору державі спричинені збитки.
Господарський суд Закарпатської області в задоволенні позову відмовлено повністю, мотивуючи тим, що діяльність підприємств відповідає договору комісії. Однак, Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією та прокуратурою Закарпатської області оскаржено вказану постанову господарського суду до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду договір комісії визнано удаваним, який вчинений з метою приховування іншого правочину - договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати