До зацікавленої, предметної розмови були запрошені як представники влади ( Головного управління економіки Закарпатської ОДА) та контролюючих структур ( ДПА у Закарпатській області, Територіального управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області, Закарпатської міжрайонної природоохоронної прокуратури, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, Закарпатського центру стандартизації, метрології та сертифікації), так і представники підприємств різної форми власності, що займаються в регіоні видобутком та переробкою корисних копалин.
З аналізу стану справ у царині використання родовищ корисних копалин, який запропонував учасникам зібрання начальник Головного управління економіки Закарпатської ОДА Віктор Погорєлов, виступів співдоповідачів та керівників підприємств - викристалізувалася головна причина того, що підприємства - користувачі надр працюють наразі низько ефективно, а подеколи й збитково: невміння або й не бажання доходити консенсусу, підставляти одне одному надійне плече допомоги.
- Звідси – відчутні втрати у наповненні податкової скарбниці, - наголосив, виступаючи на нараді із співдоповіддю, заступник голови ДПА у Закарпатській області Михайло Бутенко. – Ось тільки один факт для роздумів про те, куди діваються гроші наших бюджетів: десятикратна невідповідність показника об’єму видобутої минулоріч мінеральної води і прибутку, отриманого після її реалізації. Тільки в результаті 16 перевірок ми дорахували до бюджету 300 тис. грн. А резерви тут безмежні, бо ж щороку виявляємо 10-15 підпільних цехів, що працюють без дозвільних документів...
На проблемах порушень чинного законодавства з безпеки виробництва та охорони праці, що, без сумніву, негативно позначаються на результатах роботи в галузі розробки надр, зупинився начальник Територіального управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Михайло Саварин. “Йдеться не тільки про недбале ставлення до трудових ресурсів, життя і здоров’я працівників підприємств-надрокористувачів, наголосив співдоповідач, а й про творення власноруч аварійних ситуацій, а то й техногенних катастроф у регіоні за умов систематичного ігнорування вимогами безпеки виробництва. Як наслідок такого ставлення, маємо наразі, крім низки серйозних проблем з розробкою та використанням родовищ мінвод, які вимагють відмінного від інших природних багатств законодавчого статусу, три болючі точки докладання зусиль вже не тільки Закарпаття, а й усієї держави – ДП “Солотвинський солерудник”, ЗАТ “Закарпатполіметали”, ТОВ “Сауляк”... Недбалі, неграмотні розробки цих цінних родовищ можуть обернутися серйозними катаклізмами для регіону”.
На випадках протистояння порушенням при розробці родовищ корисних копалин природоохороного законодавства зупинився прокурор Закарпатської міжрайонної природоохоронної прокуратури Мирослав Балко.
- Влада, особливо на місцях, а також контролюючі органи, існують для підприємців, фінансуються з їхніх податків, а не навпаки, - резюмував розмову на нараді перший заступник голови Закарпатської ОДА Іван Балога. - Тому замість “встромляти палки в колеса” виробнику продукції, вони повинні підказати шляхи вирішення проблем, допомогти з їх паперовим оформленням, навчити не гнатися виключно за великою, нерідко недосяжною, метою, а навчитися дорожити дрібнішими вигодами, що дають стабільні надходження до центрального та місцевих бюджетів.
Адже, як не крути, всі учасники розмови – наразі в одному човні. В їх інтересах - якнайефективніше робити справу, від вагомого результату якої залежить і репутація краю в Україні, і добробут земляків-закарпатців.