
Сьогодні в Ужгороді провели в останню путь 43-річного військовослужбовця Олега Матвієнка, який загинув, захищаючи Україну від російської агресії.
Олег Станіславович Матвієнко народився 17 травня 1982 року в Рівному у сім'ї військового. У 1992 році разом із родиною переїхав до Ужгорода, де навчався у загальноосвітній школі №6 імені Гренджі-Донського. Після закінчення дев'яти класів вступив до Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права, де здобув спеціальність радіотехніка. Згодом закінчив Закарпатський державний університет за спеціальністю «Облік і аудит».
Трудову діяльність розпочав у Закарпатській державній телерадіокомпанії. Після строкової військової служби працював сервіс-менеджером у компаніях «Юзер» та «Крокус МГ», пізніше – у «ДІЄСА» та «Комфі Трейд». Із 2019 року займався комерційними пасажирськими перевезеннями.
Рідні згадують Олега як щиру, відкриту й доброзичливу людину із «золотими руками». Він захоплювався технікою, любив ремонтувати речі та мріяв створити затишний сімейний дім. Важливе місце у його житті займав футбол, якому він залишався відданим від дитинства до останніх днів. Найбільшою цінністю для нього була родина – дружина та син, заради яких він працював і будував плани на мирне майбутнє.
До лав Збройних сил України Олег Матвієнко став на захист держави у складі військової частини А1962. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника. Побратими знали його за позивним «ЗЕВС», який став символом його сили, мужності та надійності.
18 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Середнє Краматорського району Донецької області Олег Матвієнко загинув у бою, виконуючи військовий обов'язок із захисту незалежності та територіальної цілісності України.
Церемонія прощання із Захисником відбулася на набережній Незалежності в Ужгороді. Вшанувати пам'ять воїна прийшли рідні, друзі, побратими, військовослужбовці, мешканці міста, а також заступниця міського голови Марія Бадида. Поховали Героя з військовими почестями на Пагорбі Слави.
У полеглого Захисника залишилися дружина та син.


