Олександр Тарнай народився 28 лютого 1990 року в Ужгороді. Навчався у школі №2, згодом здобув вищу освіту на факультеті туризму. До війни працював у сфері технічного забезпечення масових заходів – встановлював сцени, світло та звук, супроводжував концертні тури, співпрацював із відомими міжнародними виконавцями.
У 2015–2016 роках проходив службу в зоні АТО як артилерист. З початком повномасштабного вторгнення добровільно став до лав Збройних сил України та приєднався до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Обрав службу в піхоті, брав участь у боях на Запорізькому та Херсонському напрямках, обороні Бахмута та контрнаступальних операціях. За час служби неодноразово зазнавав поранень і контузій.
Як згадують побратими, військового вирізняли спокій, відповідальність і вміння підтримати інших у найскладніші моменти.
13 лютого він загинув уночі під час доставки особового складу та боєприпасів на позиції. Автомобіль застряг на розмитій дорозі, після чого ворог відкрив артилерійський вогонь.
За мужність і службу Олександр Тарнай був відзначений державними та відомчими нагородами, зокрема відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», низкою медалей та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За службу».
Чин похорону відбувся на площі Народній в Ужгороді. Провести воїна в останню дорогу прийшли рідні, друзі, побратими, містяни та представники міської влади. Поховали захисника з військовими почестями на Пагорбі Слави.
У загиблого залишилися батьки, сестра та кохана.
