«Світло вимикається, плачу над випіканням» - волонтерка з Чернівців майже 4 роки допомагає воїнам

Любов Свіріденко з Чернівців попри втому, проблеми зі здоров'ям та постійні відключення світла продовжує допомагати захисникам. На Буkovині вона відома як невтомна волонтерка, яка на колісному кріслі пече смаколики та в'яже теплі шкарпетки для бійців на передовій.

Про її роботу розповідає чернівецьке видання BUK Media.

Зараз, попри майже повну відсутність світла, Любов Степанівна не зупиняється. Тісто готове, буде домашнє печиво захисникам. Попри всі складнощі - мета досягнута. Але дається це непросто.

"Цього разу це таке було випікання, що плакала над ним, з цим виключенням світла. Світло вимикається, і випекти не можу, і все на світі. Я вам не можу передати. Але нічого, все смачненьке", - розповідає волонтерка.

Зазвичай вона випікає 20 кілограмів різного печива. Але цього разу світла майже не було - тому вийшло лише 10 кілограмів смаколиків. Менше, ніж завжди, але зроблено з любов'ю і турботою. Кожна печеничка - це частинка тепла для тих, хто на передовій.

Випічкою справа не обмежується. Любов Степанівна в'яже теплі шкарпетки, аби ніжки захисників не мерзли на передовій. Зима, холод, окопи - а теплі речі там на вагу золота.

"Тепер ще дов'яжу теплі шкарпетки аби в ніжки солдати не мерзли. Додамо чай, каву, цукерки і відправимо", - каже вона.

Кожна посилка збирається ретельно - печиво, в'язані шкарпетки, чай, кава, цукерки. Все, що може зігріти і підтримати духом тих, хто стоїть на захисті країни.

Майже чотири роки великої війни волонтерка на колісному кріслі допомагає захисникам. З перших днів повномасштабного вторгнення Любов Степанівна знайшла своє місце в цій боротьбі.

Спочатку були бандерівські смузі, потім гуманітарна допомога переселенцям, облаштування для них прихистку, відвідування госпіталів. Тепер - випічка і в'язання. Все, що може, все, що встигає. Вперта і невтомна - так її описують ті, хто знає жінку.

Колісне крісло не стало перешкодою. Навпаки - стало доказом того, що допомагати можна в будь-яких обставинах, якщо є бажання і серце, що болить за Україну.

Любов Степанівна не розповідає про свою мотивацію великими словами. Але вона очевидна: там, на передовій, хлопці і дівчата боронять Україну. Вони стоять під ворожими обстрілами, мерзнуть в окопах, ризикують життям щодня. І найменше, що можна для них зробити - це підтримати смачненьким печивом та теплими шкарпетками.

Відключення світла? Складно, але можна впоратися. Проблеми зі здоров'ям? Терпимо. Втома? Відпочинемо потім. Головне - щоб захисники отримали свої посилки, щоб знали, що їх пам'ятають, люблять і чекають додому.

Історія Любові Свіріденко - це про те, що не важливо, які в тебе обставини чи проблеми в житті. Важливо, чи є в тебе бажання допомагати. І коли це бажання є - жодні перешкоди не страшні.

Теги: волонтерка, Чернівці, Свіріденко, BUK Media, BUKMedia

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати