Ужгородська влада «забила» на податкову

Ужгородська влада «забила» на податкову А тепер уже без Марії Петрівни висловимо ще кілька міркувань з приводу цього міського нововведення. Контролювати надходження готівки необхідно ще й тому, що 25% від доходів від цієї затії має надходити до бюджету Ужгорода. До речі, цифра у 25% мотивується тим, що, мовляв, місто не купувало паркомати, їх за свій рахунок встановила фірма, яка зайнялася паркуванням. Але в усьому світі, коли муніципальна чи державна влада не має коштів на соціально важливі проекти і залучає їх у інвестора, угоди укладаються таким чином, що поки інвестор не «відіб’є» вкладене, він отримує більшу частину доходів, а в міру окупності, зростає частка доходів громади (адміністративної одиниці чи держави). Так, зокрема, відбувається і у схемах розвідки та видобутку корисних копалин. Ужгородська ж влада чомусь віддала левовий шматок приватній структурі. І нічого казати, мовляв, ми не вкладали кошти — місто свій внесок, і чималий, зробило землею під паркування. Скільки коштують ділянки у різних мікрорайонах Ужгорода (а більшість парковок поки що у центрі, де ціни найвищі) — люди знають добре. І фірма не вклала в облаштування парковок, окрім установлення автоматів для збору грошей і розфарбовування бордюрів нічого. Чи може хоч десь вони підсипали ями, прочистили ливневі стоки? І чи сертифіковані в Україні автомати, які встановлені на наших вулицях?
 І хто при цьому чув про конкурс, тендер на облаштування парковок? Чому право на стоянку всіх авто на вулицях обласного центру віддали одній фірмі? Адже якби були різні — була б конкуренція, а отже і можливе зниження цін. Чому не втілено жоден проект зі спорудження підземного паркінгу? Один із них, анонсувала міська влада ще восени 2006-го, мав бути в районі спорткомплексу «Юність». Що це — чергова непрофесійність міських чиновників чи знову ж корупційні дії?
А тепер про те, як за паркування платять. Люди не знають чим мотивуються визначені тарифи. Якщо платити за встановленими погодинними цінами, тим, хто приїхав на машині на роботу має заплатити за 8-годинну стоянку 30 грн. (2 грн. за першу годину, ще на 50 копійок більше за кожну наступну годину), або, за умови купівлі абонементу, 15 грн. за день, або 250 за місяць. Чи варто тоді взагалі їздити на роботу?
Наступний нюанс: у паркомат не вкинеш паперову гривню (хоча, наприклад, автомати, де можна придбати каву, чай їх беруть і видають здачу). Отже, треба мати при собі дзвінку монету, а реально — поміняти гроші у найближчій торговій точці. Словом, ще одна заморочка.
Далі: якщо людина не платитиме за парковку, на її авто можуть поставити блокіратор. Тоді доведеться заплатити штраф, витратити час і попсувати нерви. Про це водіїв попереджають спеціальні працівники. До речі, за неофіційними даними, їм платять 10 грн. за годину роботи. Мабуть податківцям ще теж доведеться з’ясувати, чи офіційно. А процедура блокування нашим законодавством не передбачена. І аргументи: ну, треба ж хоч щось робити з цим безладом від всюди і будь-як стоячих машин; а у Києві ж блокують та інші — не мають юридичної сили. І в Ужгороді вже є прецедент: відома людина виграла суд, з приводу блокування її авто, за позовом до міської ради і, кажуть, відсудила 30 тис. грн. 
Але те, що ужгородська міська влада зневажає людей ми вже, здається, навіть звикли. Дивує, чому міські можновладці не захищають інтереси міста, коли начальник податкової, голова бюджетної комісії міської ради не знає, на яких законних підставах працюють встановлені паркомати, які надходження будуть іти місту…
Так само не знала Марія Бадида і як реалізуватимуться рішення Ужгородського міськвиконкому щодо закриття ринків і заборони грального бізнесу. Добре, якби ці рішення були «свіжими», але на час проведення прес-конференції начальниці ДПІ минуло вже більше трьох тижнів з часу їх прийняття. Але, за словами Марії Петрівни, вона дізналася про рішення з преси: ні міський голова, ні його зами не пояснили, яким буде механізм виконання цих рішень і перед їх прийняттям не цікавились до чого це призведе. Але ж щодо грального бізнесу видаються ліцензії і принаймні до кінця цього року закрити їх (без явних порушень) не вдасться. Такі зміни можна вводити тільки з початку наступного року та й то лише тоді, якщо суб’єкт підприємництва був принаймні за півроку наперед поінформований. За кілька днів закінчується перше півріччя, а рішення сесії з цього приводу поки що не прийнято…
За словами пані Бадиди, у масштабах Ужгорода закриття грального бізнесу зменшить надходження до міської казни приблизно на 1,5 млн. грн. щомісяця. Ще 3-4 млн. буде втрачено від податку з фізичних осіб підприємців, які стоять на ринках, якщо ті закриють. До цього треба ще додати немалі суми ринкових зборів і податок з юридичних осіб, якими є ринки. З приводу закриття ринків, до речі, рішення сесії теж ще немає. Є тільки розмови, що нібито закриватимуть не повністю, а лише поки не ліквідують порушення. Наприклад, порушення заходів пожежної безпеки, антисанітарію тощо. Але цим щодня повинні займатися контролюючі структури і навіть створена за кошти міської громади муніципальна міліція. За що, питається, тоді вони зараз отримують зарплати, якщо на ринках безлад?
Дуже потрібні нам цивілізовані і ринки, і парковки, і зовсім не треба таку заразу, як гральні автомати. Але мабуть страшніші за все це недолугі і липкорукі чиновники. А коли вони роблять важливі справи так, як роблять ужгородські, то… маємо те, що маємо.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати