Найбільші темпи зростання надходжень плати за землю наразі спостерігаються в Дубівській селищній (у 6 разів більше), Богданській сільській (у 4 рази), Нересницькій сільській (у 3,9 рази), Бедевлянській сільській (у 3,2 рази), Ясінянській селищній (у 2,5 рази), Чопській міській (у 2,5 рази) та Горондівській сільській (у 2,5 рази) територіальних громадах. Значне зростання надходжень в основному спостерігається за рахунок погашення податкової заборгованості окремими юридичними особами.
Надходження плати за землю є вагомим джерелом доходів бюджетів територіальних громад, зокрема, таких як Богданська сільська (38% доходів загального фонду без трансфертів за січень-липень 2024 року), Колочавська сільська (33%), Горондівська сільська (29%), Синевирська сільська (28%), Нересницька сільська (28%) та Воловецька селищна (26%) територіальні громади.
Базою для розрахунку земельного податку та орендної плати є оцінка землі. Тому від наявної проведеної актуальної і точної нормативної грошової оцінки землі прямо залежать наповнення бюджетів територіальних громад. У 34% населених пунктів Закарпатської області потрібно провести повторну грошову оцінку земель.
Також надходження від плати за землю прямо залежать від погашення податкової заборгованості. Станом на 1 січня 2024 р. податковий борг по платі за землю до бюджетів територіальних громад області становив 189,4 млн грн, що становить майже половину обсягу всього податкового боргу до бюджетів громад. Станом на 1 серпня податковий борг зріс ще на 40%