Закарпатські діти стали заручниками у бізнесу

Як сталося, що соціальний заклад проданий разом із ткацькою фабрикою, якій і належав, зараз ніхто не може пояснити - минуло понад 10 років. Поки там була державна частка та іноземний інвестор – дитсадок працював. Але цього року з»явилися нові вітчизняні власники. За дитячий заклад вони нібито просять від влади три з половиною гектари заповідної землі. А тим часом працівників садка уже звільнили. За два тижні не пускатимуть і 50 малюків.

У цьому дитсадку - майже півсотні дітей. Що за два тижні доведеться звикати до нового колективу, знають тільки старші.

Євген Попович, вихованець дитсадка №5: "Я не хочу йти в інший садок".

Марта Половко, вихователь дитсадка №5: "Це був взірцевий садок не тільки в Україні, а й в республіці. Подивіться на територію: ми все своїми руками робили!"

Нові власники закривають дитсадок нібито на капремонт. Проте вихователів уже звільнили.

Наталія Баран, завідувач дитсадка №5: "Є наказ, нас звільнили, молодші на біржу, а ми…"

А от майбутнє дітей бізнесмени виставили на торги. В обмін на дитсадок начебто просять 3 га заповідної землі.

Обурених батьків зустрічає один із керівників підприємства. Каже, капітальний ремонт і справді робитимуть: тече дах, та й грибок на стінах. Про майбутній готель на цьому місці нічого не чув. Про відкупні гектари заповідної землі - теж.

Борис Тимощук, виконавчий директор комерційної фірми: "Ні не чув, це не моя компетенція".

Наступного тижня до Іршави нібито має приїхати новий власник ткацької фабрики і дитячого садка. Влада обіцяє вкотре провести переговори. За дитячий садок пропонуватимуть землю, не в заповідній зоні, як того хоче інвестор, а в новому мікрорайоні.

Заборонити перепрофілювання закладу - це єдиний вАжіль, який закон залишив владі. Та стримати підвищення плати за приватний дитсадок – не можуть. Тож шукають, куди все ж таки подіти малечу, якщо замість чотирьох гривень за день, власники зажадають з батьків значно більшу суму.