Закарпаття: Скільки ще пудів солі треба з’їсти, щоб нарешті вирішилися проблеми селища солекопів?

У Солотвино прибули також народні депутати України, представники МНС, Мінагрополітики, Міністерства регіонального розвитку і будівництва, Міністерства охорони здоров'я, НАН України.
— Підприємство, яким пишалася область, тепер фактично закрите, — поставив діагноз проблемі, відкриваючи сесію, голова обласної ради Михайло Кічковський. — На межі закриття — і дві алергологічні лікарні, підземні відділення яких працюють на базі соледобувних шахт. Ситуація катастрофічна...
Голова Тячівської районної ради Василь Кушілка нагадав, що негативні явища на підприємстві розпочалися у 1993 році, коли було припинено фінансування захисних робіт.
Тоді й проявилися карстові процеси, що тривають досі. Значної шкоди підприємству завдали і руйнівні паводки 1998 та 2001 років. Під час оглядин території солерудника депутати побачили ряд западин, які викликають зрозумілу тривогу. Адже вода і нині надходить у шахти №№ 8 і 9, підмиваючи підземні соляні “опори”. Отож важко спрогнозувати, де трапиться наступне провалля.
Окрім виробничих приміщень солерудника, у зоні ризику знаходяться й понад 300 житлових будинків, ділянки автодороги, лінії електропередач, мережі централізованого водопостачання, а також рекреаційна територія — на берегах соляних озер виникло близько 40 невеличких баз відпочинку. На жаль, ропа із двох таких озер уже кудись витекла.
А ще ж тут із 1968 року функціонують дві відомі алергологічні лікарні: на шахті №8 — обласна, на шахті №9 — Українська. Це — перші на теренах колишнього Союзу заклади, де у лікувальній практиці застосували цілющий мікроклімат соляних шахт: він особливо ефективний у лікуванні захворювань органів дихання, зокрема бронхіальної астми. І нині в обох лікарнях щодня оздоровлюється 600 пацієнтів. У зв’язку з катастрофічною ситуацією на солеруднику нависла загроза втрати і цих унікальних медзакладів, куди звертаються хворі зі всієї України та інших держав СНД.
Тим не меше, все частіше звучать пропозиції про закриття Солотвинського солерудника. Що ж, можна піти і цим шляхом: нема підприємства — нема проблеми. Але після закриття солерудника можуть виникнути нові біди, зокрема соціальна напруженість у Солотвині. Солерудник — містоутворююче підприємство, яке давало роботу сотням жителів Солотвина і суттєві надходження до бюджету селища солекопів. Отже, тут може відчутно зрости безробіття, не кажу вже про руйнівні карстові процеси, які у ситуації безконтрольності відбуватимуться ще активніше...
Є у цій місцевості ще одна “міна” сповільненої дії. Свого часу Міноборони колишнього Союзу заповнив нафтопродуктами три пустоти-каверни загальним обсягом 44 тисячі кубометрів. Питання стану нафтопродуктів і самих каверн залишається нез’ясованим. Їхнє затоплення і витік продуктів на поверхню та в річку Тиса може обернутися катастрофою міжнародного рівня.
…Розробка Солотвинського родовища кам’яної солі розпочалася у 1778 році. За весь час було збудовано 9 рудників. Уже відпрацьовано і затоплено сім шахт. Нині формально діють лише згадані шахти №№ 8 і 9, розробка яких почалася відповідно у 1886 та 1975 роках. Утім, і їх тепер слід рятувати.
З 2002 року Кабінет Міністрів видав понад 60 доручень щодо ситуації, яка склалася на Солотвинському солеруднику. Але ці доручення здебільшого не були профінансовані. Державним бюджетом України на 2008 рік ДП “Солотвинський солерудник” виділено кошти в сумі 15 млн. грн., які передбачено скерувати на проведення аварійно-відбудовних робіт на шахтах №№ 8 і 9 з ліквідації наслідків затоплення гірничих виробок, відкачування води з затоплених виробок, гальмування утворення карстових провалів, а також на фінансування науково-дослідних робіт й інженерно-геологічних досліджень, покриття витрат за спожиту електроенергію і т.д. У лютому ц.р. уряд затвердив Порядок використання у 2008 р. коштів, передбачених у держбюджеті для ліквідації наслідків затоплень шахт Солотвинського солерудника.
— У цій ситуації не можна виходити тільки з позицій економічної доцільності, — зауважив голова постійної комісії обласної ради з питань розвитку продуктивних сил, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій Василь Лінтур. — Слід підходити комплексно, опираючись на висновки науки і переслідуючи насамперед мету збереження обох алергологічних лікарень та захисту населення. А наша сесія має довести до відома уряду: ситуація на Солотвинському солеруднику нині катастрофічна!
Слушні пропозиції щодо обговореного питання висловили народні депутати України Станіслав Аржевітін та Олександр Кеменяш, заступник міністра аграрної політики України Олександр Шевченко, заступник міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Богдан Костенюк, начальник відділу Міністерства охорони здоров’я України Ольга Колякова, депутати обласної ради Анатолій Колібаба, Іван Гецянин, Євген Жупан, Андрій Сербайло, Іван Качур, Василь Швардак, головний лікар Української алергологічної лікарні Ярослав Чонка, представник Інституту УкрНДМІ НАН України Євген Піталенко та інші.
Усі вони визнали ситуацію, що склалася на Солотвинському родовищі кам’яної солі та державному підприємстві “Солотвинський солерудник”, надзвичайною, а заходи, що вживаються державою, — такими, що не відповідають катастрофічному стану, а це врешті-решт може призвести до непередбачуваних наслідків. Депутати вирішили просити уряд невідкладно розглянути ситуацію в закарпатському селищі на засіданні Кабміну і прийняти доручення Кабінету щодо розробки комплексної державної програми “Солотвино”, в якій передбачити приведення території до безпечного стану, відселення жителів з потенційно небезпечних місць, безпечну експлуатацію автомобільної та залізничної магістралей, вирішення соціальних питань, зокрема погашення заборгованості із зарплати працівникам солерудника. У зверненні до уряду зафіксовано й ряд інших слушних пропозицій.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати