22 травня в режимі відеоконференції відбулися громадські слухання в процедурі громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Нове будівництво і експлуатація мініГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт». Організатором слухань визначено Департамент екологічної оцінки, контролю та екологічних фінансів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Оголошено, що процедура громадського обговорення звіту з ОВД цієї планованої діяльності триватиме до 4 червня 2024 року.
Для участі в громадських слуханнях мешканці сіл Калини, Красна та селища Дубове зібралися у сесійній залі Дубівської селищної ради.
До відеоконференції від імені органу місцевого самоврядування Дубівської громади під’єднався заступник селищного голови Іван Меклеш. Натомість голова громади Денис Каганець, обраний від партії "Рідне Закарпаття", ховався в дворі сільради та участі в слуханнях не брав, і викликав поліцейських "для громадського порядку".
Як і сім років до того, мешканці, що взяли участь у громадських слуханнях і виражали позицію своїх односельців, висловилися категорично проти будівництва мініГЕС та «заковування» в бетон норовливої гірської річки Тересва. Бо переконані, що відстоюють не лише своє право на користування природним ресурсом, але й природну спадщину своєї землі та право на безпечне для життя та здоров’я свого та своїх родин довкілля.
Таким чином, мешканці громади, ставши на захист об’єкта Смарагдової мережі – річки Тересва, виконують, фактично, функції органу державної влади та місцевого самоврядування. Оскільки ці органи по суті бездіють, хоча саме до їх повноважень віднесено контроль за дотриманням екологічного законодавства при здійсненні суб’єктами господарювання планованої діяльності, охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, збереження їх природних комплексів та захист територій та об’єкту, що має особливу екологічну, наукову, естетичну та господарську цінність та охороняється міжнародними актами.
Йшлося про те, що у звіті з ОВД не досліджений належним чином вплив на довкілля планованої діяльності з будівництва та експлуатації МГЕС №1 на екосистему річки Тересва, що є об’єктом Смарагдової мережі (UA0000259) та обов’язок охорони якої покладено на український уряд, органи державної влади і місцевого самоврядування Конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). Учасники від громади наголошували на невідповідності планованої діяльності, вплив на довкілля якої підлягає оцінці, містобудівній документації на місцевому рівні, а також неузгодженість із вихідними даними для її провадження.
Голова громадського об'єднання "Форум екологічного порятунку Закарпаття" Олег Лукша, що взяв участь у відеоконференції, вказав на невідповідність проєкту МГЕС урядовій концепції розподіленої електрогенерації в громадах. Оскільки вона покликана замінити окремі крупні об’єкти електрогенерації на багато локальних меншої потужності, що є більш захищеними з точки зору ймовірних обстрілів і руйнувань, а також більш безпечними для довкілля. Будівництво таких об’єктів посильне для реалізації самими громадами та не має на меті «паразитування» на схемі викачки бюджетних коштів через «зелений тариф».
Учасниця громадських слухань екологиня ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук звернула увагу організатора слухань на особливий статус річки Тересва та міжнародні зобов’язання України щодо охорони об’єкта Смарагдової мережі, зокрема в світлі умов для вступу України до Європейського Союзу, для чого залучаються кошти європейських партнерів.
Окремі доповідачі зауважили, шо громада ще в 2017 році недвозначно висловилася проти будівництва мініГЕС на річці Тересва, підтримала свою незгоду також в 2019 та в 2022 роках. З огляду на це було висловлене здивування, що забудовник в надії «протиснути» свій проєкт знаходить все нові й нові приводи для започаткування повторних процедур ОВД, які, по суті, нічого не змінюють ні для громади, ні для довкілля, та не сприяють збереженню річки, її прибережних територій, екосистеми долини.
Від імені мешканців села Калини було подано звернення до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів про зупинення процедури ОВД через розгляд судом їх позову про визнання незаконною містобудівної документації.
«Річка Тересва ще й сьогодні є вільнотекучою, тут живуть й відтворюються популяції 9 видів риб і круглоротих, занесених до Червоної книги України. За своїми гідроморфологічними, гідробіологічними, хімічними і хіміко-фізичними показниками р. Тересва вважається еталоном гірської річкової екосистеми для усієї Європи. Ця річка заповідна і охороняється Бернською конвенцією та ЗУ «Про природно-заповідний фонд України». Саме цю річку недобросовісний бізнес у змові з недобросовісною місцевою владою задумали вбити каскадом із 5 ГЕС. Протягом 24 км від с. Бедевля до с. Калини річку мали сегментувати греблями 5 разів, не даючи шансу рідкісним видам риби піднятись на нерест у притоки р. Тересва», – інформувала екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук.
Як повідомляло Закарпаття онлайн раніше, закарпатську Тересву хочуть знищити каскадом ГЕС – окрім Нересниці, ще й у Калинах і Бедевлі.
У березні у сусідній Нересниці на Тячівщині заборонили будівництво міні-ГЕС на Тересві в межах території громади. Цьому передувало колективне звернення з понад 2500 підписами та недопущення жителями повторних «владних» псевдослухань.
У жовтні 2018 року Калини на Тячівщині повністю відмовились від міні-ГЕС, зібравши понад 2 200 підписів та проголосувавши одностайно категорично проти будь-якого гідробудівництва на їх річці
У березні 2023 року Дубівська селищна громада також прийняла рішення №638 про заборону прийняття будь-яких рішень щодо будівництва мінігідроелектростанцій на річці Тересва в селищі Дубове та в селі Красна. Однак не полишає спроби реалізації будівництва в Калинах цієї ж громади.
