Екологи вже просто втомилися по¬вторювати: потрібно діяти. Неодноразово порушувалося питання про будівництво на Закарпатті сміттєпереробного заводу. Ідея нібито непогана, та реалізувати її виявилося непросто.
МАЙБУТНЄ - ЗА СОРТУВАННЯМ СМІТТЯ
Виявляється, що починати слід навіть не з будівництва заводу. Перш за все годиться влаштувати на місцях пункти сортування (селекції) сміття. Без цього безглуздо навіть думати про якесь масштабне будівництво з переробки відходів. І здається, що європейський досвід нарешті буде впроваджено й у нас. Принаймні так стверджують в угорсько-українському СП «Берег-Вертикал». З угорського боку гарантами виступають фірми «Секом» та «Вертикал», які мають досвід роботи з відходами і вже обслуговують близько мільйона мешканців.
Незвичну виставку під девізом «З вашою допомогою - зі сміття корисний продукт!» угорські фахівці нещодавно показали у Мукачеві та Берегові. На власні очі можна було побачити, що на¬справді у буквальному сенсі закопуємо в землю мільйони доларів. Приміром, баночки з-під пива та соків. В Угорщині їх збирають, пресують у брикети, відтак переплавлюють. Економиться не одна тонна цінного металу для промисловості - алюмінію. Таку ж користь можна ма¬ти, переробляючи папір, скло й навіть пет-пляшки, від надміру яких потерпає наша екологія.
Про проект розповідає гід Вікторія Орос: «Мета нашої виставки - показати як перебирають відходи в Угорщині. А також довести, що і в нас таке цілком можливо. Виставка має й навчальну мету: люди повинні усвідомлювати, що саме від них залежить стан довкілля».
Звісно, ніхто не хоче, аби їх діти гралися в багнюці, а в річках плавали тільки пляшки. Та як зацікавити населення не смітити, а місцеві адміністрації вчасно і якісно забезпечувати утилізацію сміття? Угорці впевнені: на цьому потрібно заробляти. Причому вигідно це має бути і для пересічних мешканців. Вікторія показує мені нехитрий пристрій, з допомогою якого за кілька секунд пет-пляшка перетворюється на маленький брикет, схожий на попільничку. Таким чином, можна складувати пляшки вдома, місця-бо багато вже не займають, а потім - здавати за гроші. Одна тонна такого вторинного матеріалу коштує 400 доларів. Ціна термопресу, що живиться від електрики, - 8 тисяч форинтів (230 гривень). Але наші умільці, впевнений, здатні змайструвати подібний і самостійно. Отож, справді, сміття - це вигідно?
ДЕ БУТИ ЗАВОДУ З ПЕРЕРОБКИ НЕПОТРЕБУ?
Директор ТОВ «Береґ-Вертикал» Дюло Орос каже, що утилізація сміття - інтернаціональна проблема. І як не згадати події минулого літа, коли в Берегові загорілося сміттєзвалище. Тоді отруйна хмара накрила ледь не півміста. Аби загасити пожежу, довелося викликати пожежників ... із Угорщини, бо наші виявилися не готові до такого. Вогонь тоді загасили, а проблема залишилася. Велика кількість сміття поряд з державним кордоном і швидкісною трасою аж ніяк не надає привабливого іміджу нашій області. А про розвиток туризму і говорити годі.
Нещодавно ініціативу вирішили взяти в руки самі мешканці мікрорайону - декілька десятків чоловік звернулося до міського голови Іштвана Гайдоша. Проблема виникла через те, що у зв'язку з будівництвом траси сміття з міста і 13 сіл почали возити просто через житловий квартал. Мер, як міг, заспокоїв мешканців, пообіцявши, що незручності тимчасові й потрібно потер¬піти. А незабаром наказав припинити звозити у місто сміття із району. Але основна проблема із сміттям від цього не вирішилася.
Тепер шукають місце для будівництва сміттєпереробного заводу. Нібито й інвестори є, і кошти з Євросоюзу обіцяють. Ось тільки мати таке підприємство під боком не хоче ніхто - ні місто, ні село. «Ми планували завод на тери¬торії села Яноші, - каже директор ТОВ «Береґ Вертикал». - Мали залучити для його будівництва кошти з місцевих і обласного бюджетів, грантів ЄС. Коштує проект недешево - близько 3,5 мільйона евро. Але тут приймали б сміття з усього району, а можливо, й не тільки нашого. Загалом завод обслуговував би близько 200 тисяч населення».
Дюло Орос стверджує: в жодному разі не йдеться про спалювання сміття, адже він налаштований на вторсировину й перероблення. Територію 30 га землі мала виділити Яношівська сільська рада. Була навіть підписана угода про співпрацю. Ось тільки люди, дізнавшись про ці наміри, збунтувалися, і угоду прийшлося розірвати. Мрія про сміттєпереробний завод на Берегівщині знову зависла в повітрі.
Нині в селі має відбутися перший такого роду референдум - бути чи не бути заводу?
А на міжнародній конференції, що відбулася у Мукачеві, взагалі запропонували створити одразу 4 регіональні сміттєпереробнізаводи на території Закарпаття. Кожен із них має у перспективі обслуговувати 2-3 райони, інакше буде нерентабельним.
СПОДІВАННЯ НА «ОСТРІВЦІ»
Буде і нас такий завод або ні - слід рухатися вперед і щось робити з тим сміттям, яке щодня накопичується на звалищах. Тому й вирішили спочатку запровадити сортування сміття на місцях. Міська рада дала дозвіл на виділення ділянки під ангар у Берегові, призначений для такої селекції. Там установлять пресувальний апарат. А влітку з допомогою міської ради «Береґ-Вертикал» планує розкласти в місті «острівці» - розмістити баки-контейнери окремо для скла, пластику й паперу. Кожен буде розрахований на 3000 населення. Попередньо проведуть інформаційну кампанію: через пресу розкажуть, як слід сортувати сміття. Також заплановано серію лекцій у школах і дитячих садочках. Адже екологічне виховання починається з дитинства.
Тож Берегово може стати першим містом на Закарпатті, де розпочнеться попереднє сортування непотребу. А міське звалище у майбутньому рекультивують - за генпланом тут має бути зелена зона, а потім почнеться й забудівля цієї території. Звісно, це якщо дивитися вперед оптимістично. Деякі зміни відчутні вже й тепер - у районі сміття значно поменшало: підприємство роздало населенню 9000 пластмасових контейнерів (по 140 літрів кожен). Утім лишаються проблеми з оплатою послуг. Причому це стосується як і населення, так і значної частини підприємців. Хоч усі бажають, аби було чисто навколо, та здорового патріотизму все-таки не вистачає.
P.S. Кожен із нас при бажанні може долучитися до експерименту. Спробуйте не викидати сміття, а попередньо сортувати його. Виявляється, що близько 75% усіх побутових від¬ходів можна відсортувати й підготу¬вати для переробки навіть у домашніх умовах! Усе це коштує реальні гроші, які ми викидаємо на смітник. І, на жаль, ще досі цього не усвідомили...
Перехожий 2008-06-13 / 09:33:00
Хіба це новина?
Ратушняк уже три роки заробляє на смітті.
Але в Ужгороді сміття стало більше.