Соціологічне дослідження, яке провела всеукраїнська мережа підтримки студентського самоврядування, свідчить, що 81% українських студентів вважає, що самоврядування їм потрібне, близько 18% не знають для чого, але переважна більшість стверджує, що завдяки самоврядуванню можна зробити позитивні зміни в студентському житті.
Однак самі студенти сьогодні не вміють, а радше бояться домагатися у ректораті своїх вимог. Нині студентське самоврядування в усіх регіонах України зводиться до організації дозвілля, а такі проблеми як поліпшення умов проживання в гуртожитку чи будівництво нового, робота бібліотеки, діяльність студентської поліклініки, відновлення басейну, поліпшення якості освіти, існування корупції студенти бояться піднімати взагалі.
Надія Степанишева, представник донецької громадської організації «Альянс», розповіла, що студенти національних державних вузів в області відмовлялися розмовляти про корупцію в освіті, а більш відкритими були молоді люди з приватних вузів. Однак 25 % студентів таки зазначили, що корупція в освіті існує. За словами Надії, в усіх донецьких вузах є проблеми з діяльністю студентських самоврядувань, робота яких зводиться до розваг, а не захисту інтересів студентів.
Надія Степанишева також зауважила, що у вузах Донеччини заборонено проводити політичну агітацію. «У нас студенти уникають політики, намагаються у неї не втручатись», – каже вона.
Студента можуть відрахувати з вишу навіть за політичні вподобання
Про те, що чимало студентів відраховують із вузів через політичні симпатії або ж коли молоді люди відмовляються підтримувати якусь партію на вимогу ректорату, розповів Олександр Смирнов, голова Запорізького осередку Української Асоціації Студентського Самоврядування.
«Є приклади, що студентів відраховують буцімто через неуспішність. Адміністрації дуже легко організувати для студента кілька поганих оцінок і відрахувати, незалежно як він вчився. Такі випадки були під час виборів, коли через політичні мотиви студенти мали проблеми. Але загалом студенти аполітичні», – зазначив Олександр Смирнов.
Якщо будуть ухвалені зміни до законопроекту «Про вищу освіту», то, для прикладу, лідер студентського самоврядування матиме право останнього підпису про відрахування студента з вишу. Законодавча база, загалом, дозволить студентському самоврядуванню бути дієвішою організацією, а головне, впливовою щодо ректорату. Адже студенти мають бути представлені у вченій раді. Тетяна Яцків, голова комітету підтримки студентського самоврядування, зауважила, що «потрібен законопроект, який би давав гарантії для самоврядування, а не створював чергову імітацію, як це сьогодні».
В усіх європейських країнах, відповідно до болонського процесу, органи студентського самоврядування трактуються як єдиний повноправний представник студентської громади у виші, це учасник правління вищого навчального закладу та освітою загалом, який вирішує питання, життєво необхідні для студентської громади.