У Великій Копані на Закарпатті греко-католики будують нову церкву

Тут він за участю духовенства та мирян освятив статую Ісуса Христа та ареал Хресної Дороги, який знаходиться на початку села. Також було освячено наріжний камінь, хрест та ділянку під будівництво нового храму Перенесення мощів Святителя Миколая. Після освячення відбувся Молебен до Пресвятої Богородиці.

В освячені взяли участь 10 священників на чолі з Всечеснішим отцем протоієреєм Мирославом Сипком, деканом Виноградівського деканату. У такий спосіб, хоча ділянка й знаходиться в кінці села, греко-католицькі вірники намагаються мирно розв’язати релігійну напругу, яка панує в селі з поводу незаконного тримання у власності греко-католицького храму православною громадою. До цього часу наша громада проводить Богослужіння в колишній греко-католицькій фарі, в якій виріс сьогоднішній декан Берегівського деканату, Всечасніший отець ставрофорний протоієрей Даниїл Бендас.

Історична довідка

Парохію у селі Велика Копаня засновано в 1670 році. На той час у селі було зведено дерев’яну церкву. Спорудження теперішньої базилічної мурованої греко-католицької церкви 30 м завдовжки і 12 м завширшки завершили у 1851 році. Посвятили її св. Миколаю у 1853 році, але вежу добудували пізніше. Розмалював храм відомий художник Гнат Рошкович у 1877 році за пароха о. Андрія Поповича, що служив у селі з 1855 по 1893 рік. Рошкович є автором ікони св. Миколая, ікон іконостасу та 5 ікон, що прикрашають амвон. Образи до церкви малювали також Фердинанд Видра та Юлій К. Фенцик.

На початку ХХ століття церкву поновлено, дахи оббито бляхою, у 1904 році куплено дзвін за 3000 корон. Угорський напис на звороті вівтарної ікони Пресвятої Богородиці свідчить, що у 1906 році відбулося поновлення інтер’єру: іконостас, вівтар і амвон виготовив Олександр Сабов, що походив, очевидно, з Сату-Маре, нове настінне малювання виконали Кадар і Нейметі з Сиготу. У 1922 році міняли хрест на турні. Найбільший дзвін забрали у Другу світову війну, а два дзвони залишилися. Біля церкви стоїть хрест, поставлений у 1911 році земляками з Америки.

З початку ХХ століття в селі служили о. Густав Дем’янович (1900 – 1914), о. Голодкович (1914 – 1921), дуже шанований селянами о. Берец (1921 – 1929), о. Августин Васовчик (1929 – 1941). Останній греко-католицький парох  о. Степан Бендас, що прийшов у село 1941 року, був вигнаний з села у 1949 році, а 18 липня того ж року обласний суд засудив отця на 25 років ув’язнення в таборах примусової праці та 5 років поразки в правах з конфіскацією майна.
У 1992 році церква зареєстрована як православна. ЇЇ було пересвячено на Святотроїцьку.

За матеріалами з енциклопедії Михайла Сирохмана «Церкви України. Закарпаття». – Львів: Видавництво «Мс», 2000.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати