Восени 2022 року Жденіївська селищна рада проголосувала за надання дозволу ТОВ «Управляюча компанія «Вітряні парки України» на тимчасове розміщення обладнання для метрологічних досліджень на території особливо цінної екосистеми Карпат: з усіх сторін гірський масив і його найвища вершина Пікуй оточені природоохоронними територіями – це Либохорівський заказник, заказник Пікуй, Привододільний заказник.
ГО «Save Пікуй» повідомляє, що першу щоглу для вимірювання швидкості вітру на хребті над селом Кічерний встановили ще минулого року. Вона простояла 4 місяці і впала, тоді її замінили на інше обладнання, яке розмістили вже нижче на землі.
«Після наслідків щодо пошкодження на полонинах Руній та Лютянській Голиці, у сусідніх з нашою закарпатських громад, які зафіксувала Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, ми вирішили перевірити, а що відбувається у нас, - каже Наталія Вишневська, голова громадської організації «Зберегти Пікуй». - Те, що ми побачили, шокувало всіх нас, без перебільшення – знищений буковий ліс разом із буковим криволіссям, знято ґрунтовий покрив, вивернуті великі шматки землі разом з яфинниками, прокладено нову дорогу на схилах полонини з суттєвим перепадом висот. Там, де існувала недоторкана первісна екосистема все зруйновано й пошкоджено. Дике варварство до гірських полонин і лісів протяжністю близько 5 км».
Шлях ініціативної групи пролягав з села Розтока по блакитному туристичному маршруту на гору Хрести, до гори Розсипанець по червоному туристичному маршруту і далі до гори Бегар.
«Ми пройшли весь шлях, де побувала важка техніка «Вітряних парків України», каже Оксана Ісевич, - керівниця ГО «Пригоди Мандрівника». - Я та мої колеги, можемо констатувати, що ці туристичні маршрути фактично знищені – зруйнована стежка, що йшла через буковий ліс, вона перетворена на широку ґрунтову дорогу з численними пошкодженими, вивернутими з коренями, буковими молодими і віковими деревами. На полонині, червоний маршрут також зазнав впливу – грейдерами він перетворений на жахіття, відкрито доступ до будь якого джипінгу».
У «Save Пікуй» наполягають, що розміщення ВЕС у Карпатах неприпустиме і безкомпромісне та рекомендують бізнесменам обрати для цього інше місце: «Ми побачили наслідки лише від однієї щогли, а що очікувати, за умов початку будівництва вітряків, – від влаштування бетонних фундаментів до монтування самого вітряка, додала Наталія Вишневська. Рекомендуємо «Вітряним паркам України» вибирати інші майданчики, відмовитися від намірів будувати ВЕС на хребтах Закарпаття, дотримуватися природоохоронних законів України і законів взагалі, не починати свою діяльність тут з порушень».
Також активісти додають, що за результатами громадської інспекції мають намір підготувати подання до всіх органів місцевої та центральної державної влади, за захистом екологічних прав громади та прав закарпатського гірського довкілля.
У свою чергу Державна екологічна інспекція у Закарпатській області не повідомляла про виявлення яких-небудь природоохоронних порушень на Вододільному хребті. Хоча, за наявною у Закарпаття онлайн інформацією, протягом останніх місяців кілька разів навідувалася на згадані у дописі екоактивістів місця і фіксувала там порушення природоохоронного законодавства зі збитками у кілька мільйонів гривень.
Що відомо про плани забудувати хребти Закарпаття вітряками?
Вперше про плани ТОВ «Управляюча компанія «Вітряні парки України» побудувати вітряки на Закарпатті стало відомо влітку минулого року, коли Тур’є-Реметівська сільська рада планувала надати компанії дозвіл на розроблення технічної документації на землю, на якій у подальшому мали розмістити установку для вимірювання параметрів вітру. Тоді рішення не набрало більшість голосів депутатів. Однак вже у березні цього року депутати погодились, а у липні сільська рада оприлюднила проєкт рішення про розробку детального плану урочища «Полонина Руна» для встановлення майбутньої вітроелектростанції.
У травні Держекоінспекція у Закарпатській області повідомила про виявлені порушення природоохоронного законодавства, а саме зняття грунтового покриву без відповідної проведури на Полонині Руна та горі Лютянська Голиця. Обидва порушення були вчинені при встановленні обладнання для вимірювання параметрів вітру ТОВ «УК «Вітряні парки України».
ТОВ «УК «Вітряні парки України» - компанія, релокована з Краматорська у Закарпатську область під час повномасштабної війни. Бізнес входить у бізнес-групу «Група братів Мкртчан» та має відношення до краматорського нардепа з групи «Довіра» Максима Єфімова. Ще одне релоковане у закарпатський Перечин підприємство з виготовлення, інтеграції та обслуговування вітрових турбін також пов’язане із Єфімовим і «УК «Вітряні парки України».
Жденіївська селищна рада і ТОВ «УК «Вітряні парки України» вісім місяців приховують публічну інформацію щодо земельних ділянок, на яких розмістили обладнання для вимірювання швидкості вітру. Про це на своїй Фейсбук-сторінці заявила журналістка-розслідувачка Олена Мудра і опублікувала фото природоохоронних порушень у лісі та на хребті, які зробила під час громадської інспекції з «Save Пікуй».
Також у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднили звіт з ОВД по ВЕС «Нижні Ворота-1». Ці вітряки теж планує побудувати «УК «Вітряні парки України».
Крім забудови Верховинських і Полонинських хребтів Закарпаття, для області вже шість років залишається актуальною проблема забудови заповідної полонини Боржава 34-ма 180-метровими вітряками. Людям захищати гірський масив допомагає також обласна рада.
