В Ужанському нацпарку фотопастка зафіксувала рись (ФОТО)

Рись має репутацію надзвичайно обережної і кмітливої тварини, а щасливчиків побачити цю кішку в природі - ой як небагато. Манера поведінки сидіти непорушно годинами десь високо на дереві або скелі та “камуфляжне” забарвлення хутра  приховує її присутність.  І пересувається вона по території  часто поверхнею, а перескакує по каменях і стовбурах дерев. Тому вислідити цю тварину практично дуже важко. Також, природна чистоплотність загрібати екскременти, як  всіх котячих, теж додає їй прихованості.

Переважно рись харчується різними гризунами, птахами, не відмовиться і від зайця. Відома неприязнь рисі до лисиць, яких вона люто винищує. Такі трофічні пріоритети посилюють її санітарну роль в природі, адже гризуни і лисиці найчастіше бувають носіями різних паразитів. Правда, в зимовий період здобиччю хижачки стають більше козулі, молоді свині, навіть бувають випадки, що й оленя загризе. Протистояти в силі і спритності рисі може тільки вовк.

З лютого у цих великих кішок – шлюбний період, тому вони стають менш обережні і долають значні віддалі не тільки в пошуках поживи, а й пари. Ось і наша фотопастка вполювала рись на переходах в цей період.  Такі дані дуже цінні: за допомогою знімків фотопастки можна ідентифікувати особину рисі, адже колір і розміщення плям на хутрі є характерною індивідуальною ознакою кожної тварини. Тому метод встановлення фотопасток став одним з основних для моніторингу даного виду.

Рись євразійська  Lynx lynx (Linnaeus, 1758) в минулому довгий час несправедливо перебувала у статусі шкідника і безжалісно знищувалась, цінили тільки її хутро, а за вбивство цієї благородної тварини Радянська  держава платила якісь нещасні 50 (!!!) карбованців. Вид зникає майже по всій території України, збереглись тільки окремі популяції в Карпатах і на Поліссі, офіційно вважається біля півсотні особин (дані WWF). До Червоної книги України рись євразійську занесли ще в 1994 році під статусом  “Рідкісний”, у  Червоному списку МСОП вид із найменшим ризиком (LC), занесена до  Додатку  II CITES, Додатку ІІІ Бернської конвенції, Додатків ІІ та IV Оселищної Директиви ЄС, а  більшість західноєвропейських популяцій МСОП класифікує як  “у критичній небезпеці” (CR) і “зникаючий” (EN). 

На території парку рись тримається в глибоких лісах, з виходами скель, на яких любить погріти спинку. А численні заростаючі лісові луки і галявини використовує для полювання на гризунів і дрібних пташок. 

У стосунках з людиною завжди обережна, але не агресивна. Не відомі випадки, щоб рись напала на людину. Можливо поранена, щоб захистити себе, або самка, щоб захистити потомство, гіпотетично може проявляти якусь агресію. У відомих випадках зустрічей з цією кішкою вона зникає чим хутчіш з поля зору.

Теги: рись, нацпарк, фотопастка

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати