Закарпатські Б’ЮТівці самі себе висікли

Підкилимні інтриги, вставляння палиць у колеса і амплуа в жанрі «а баба-яга проти» обласним б’ютівцям уже набридли й вони вирішили в дусі «наймильніших» серіалів показово і привселюдно грюкнути дверима. Як нещасна дружина, котра довго терпіла витівки чоловіка, та, врешті, подала на розлучення, всьому світу проголосивши, наскільки благовірний сякий-такий. Та, виявилося, що й довколишні, і навіть свої ж, найближчі, не те що не повелися на шоу, а ще й ткнули просто у вічі: та ти ж сама – добряче стерво!

Утім від асоціацій та аналогій пере­йдімо-но до подій минулої сесії обласної ради. Депутати вже за звичку мають із самого початку оголошувати усілякі звернення, запити і заяви. І добре, коли вони важливі, стосуються питань, які, наприклад, годі вирішити на місцевому рівні. Але не раз ідеться про дрі­б’язкові абищиці або просто відбувається банальне хизування перед колегами, керівниками різних підрозділів і журналістами: ось, мовляв, який я – Аполлон, Титан мислі й опора інтересів краян. Так, на останній сесії обласної ради були, скажімо, пропозиції порадити керівництву угорського Дебрецена встановити (а чи нам самим же це зробити?) 30-метрову стелу з написом, що їхнє рідне місто насправді – слов’­ян­­ський Доброчин.

Одним із активних учасників цього самопіарного процесу на кожній сесії є голова фракції БЮТ Андрій Сербайло. Отож минулої п’ятниці, крім, так би мовити, проблемних запитів, Андрій Андрійович озвучив заяву про офіційне «розлучення» з фракцією «Наша Україна». Мовляв, і у Верховній Раді, і в багатьох місцевих різного рівня існує «правильна» демократична коаліція, а в Закарпатській облраді – широка, з  участю різних політичних сил.

«Результатом домовленостей між лідерами БЮТ і НСНУ, – йдеться у заяві, було ініційовано й організовано 6 березня 2007 року підписання Угоди про спів­працю в Закарпатській обласній раді фракцій БЮТ та НСНУ за умови виходу фракції НУНС з чинної коаліції. Однак, незважаючи на дані обіцянки і заяви, у тому числі озвучені й на сесіях обласної ради, формат об’єднання не змінився.  На жаль, не дало ре­зультату й офіційне звернення на­шої фракції з цього приводу до кожного депутата-нашоукраїнця».

Тут уже б’ютівці вирішили додати собі ваги й слави борців за інтереси не лише області, а й держави: «Вва­жаємо, що така ситуація викликана позицією нашої депутатської фракції щодо непідтримки ганебної практики непрозорого ухвалення сесією облради рішень щодо землі, надр, майна, лісів та рекреаційних ресурсів». І насамкінець Андрій Сербайло заявив про формування опозиції (меншості) в раді та відкликання свого підпису під угодою про співпрацю між фракціями БЮТ та НСНУ від 6 березня 2007 року.

Ну й справді, чого прикидатися – угода й так не виконувалася і співпраці ніякої не було.

Керівник фракції «Наша Україна» Іван Балога відреагував лаконічно: НСНУ в закарпатській обласній раді ніколи не підписуватиме угоди з людьми, які два роки голосують проти всіх рішень. Це не фракція, не депутати, а просто люди, які самі нічого не можуть зробити, тому кричать із трибун, шукаючи винних у своїх же невдачах.

І тут сталася несподіванка – «бочку», і чималу, на керівництво закарпатської організації, фракції покотив сам же б’ютівець, який навіть сидить у сесійній залі поруч із Сербайлом – Вік­тор Биркович. Його виступ був переповнений емоцій, але й не дивно – людина добре знає ситуацію зсередини і їй уже просто увірвався терпець.

Биркович заявив, що прийшов у «Батьківщину» до того, як там з’явилися такі, як Кеменяш і Сербайло, що їх, як відомо, завів Михайло Бродський. «Ці політичні менеджери до того були менеджерами тіньової економіки і не знати чим займалися. Через неефективний політичний менеджмент фракція БЮТ опинилася в облраді в опозиції. Я порушив питання, коли будемо втілювати програму Тимошенко щодо депресивних регіонів, зокрема стосовно Воловецького району, за який я від­повідаю. Але все зводиться лише до публічного озвучення проблем, та ніяких економічних дій немає. Нині до прем’єра Тимошенко є дуже багато питань, які треба вирішити для краю, і люди не будуть чекати, до якогось там 2012 чи й далі року. Я запитав Кеменяша, що він вирішує у Верховній Раді? Адже немає ні одного його запиту, законопроекту, ніякої депутатської діяльності. Він єдиний депутат Закарпаття від БЮТ, сили, якій майже третина населення віддала голоси, а тепер не можемо його й побачити, навіть із фракцією не зустрічається. Я порушив питання васалітету, створеного у цій структурі діячами, які не мають навіть уявлення про полі­тичну етику. Вони й не попередили, що збираються мене прибрати з фракції, і без мене, не вислухавши аргументів, таки виключили. При цьому ще вимагають якогось регламенту на сесії! Якщо політичне керівництво партії не вивчить проблеми, яка є в нашому регіоні, і не вдасться до адекватних рішень, то, вважаю, перспективи БЮТ в області немає».

Другу несподіванку озвучив со­ціаліст Олексій Пристая. Він заявив, що після виборів 2006 року була домовленість, що соціалісти зможуть висунути свого представника на посаду заступника голови Закарпатської ОДА чи облради, і ось тепер вони готові віддати цю свою квоту БЮТ. «Тут ішлося про запити до Кабміну загалом більш ніж на 100 мільйонів гривень, то нехай б’ютівці ідуть працювати й лобіюють інтереси Закарпаття в уряді, який очолює їхня лідерка».

Після сесійного засідання коментарі з приводу цих подій «СЗ «Паланок» дістав від депутата з фракції Партії регіонів Василя Швардака та керівника фракції НСНУ Івана Балоги.

В.Ш.: Вважаю, що наша обласна рада, і зокрема наша фракція, готова працювати з будь-ким для вирішення практичних питань закарпатців. А у ситуації, що виникла у фракціях БЮТ і «Батьківщина», то правильно було заявлено, що це політиканство. Вони повинні розбиратися самі, і не треба це виносити на сесійне засідання, а тим більше звинувачувати Партію регіонів і «Нашу Україну» у створенні коаліції. Поєдналося те, що, можливо, і не поєднується, але коаліція створена і плід­но вирішує конкретні питання в обласній раді задля закарпатців.

І.Б.: Упродовж двох років діяльності нинішнього депутатського складу, все, що робить фракція БЮТ, – це, м’яко кажучи, чинить деструктив. Не маючи навіть уявлення як створити робочі місця, вирішити хоч якісь проблеми, ці люди тільки те й роблять, що звинувачують інших депутатів обласної ради. Хоча самі ж у своїх заявах галасують, мовляв, треба переформатовувати коаліцію, підтвердили, що жодного разу не голосували за бюджет, програму соціально-економічного розвитку Закарпаття та інші важливі питання.

Громада їх обрала не за програму дій, а лише через популістські лозунги Юлії Тимошенко. Як на популізмі стали депутатами, вони так і нині займаються популізмом, сесійний зал для них — майданчик для піару. Нині відбувся чер­говий розкол серед цих людей – одразу після виборів вони зі скандалами поділилися на «Батьківщину» і БЮТ, а тепер і з БЮТ почали виходити  депутати. І це лише по­чаток, бо декого ще гальмують, напевно, обіцянки з Києва.

Тимошенко, навіть не намагаючись вникнути в ситуацію, реалії й еконо­мічне обґрунтування, багато наобіцяла Україні, але навіть із тих запитів до уряду, що прозвучали в сесійній залі, чітко видно, що вона нічого доброго для Закарпаття не робить. Натомість ідуть лише вказівки її горе-депутатам блокувати й ініціативу знизу – сільської громади, райадміністрацій і керівництва області. Проте не можна вічно прикриватися гарними лозунгами – люди вже зрозуміли, що це лише політиканство.

Теги:

11 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати