Відповідні інформацію та відео з події розмістила у соціальній мережі Фейсбук Богданська територіальна громада.
Здається, навіть гори, що на своїм віку бачили безліч трагедій, в цей день завмерли, заклякли, заціпеніли, скам’яніли від горя, що прийшло у Богданську долину.
Все згорьоване село зібралося на вулиці Довбуша; всі квіти щедрої осені завітали на подвір’я Героя;
у скорботі схилили прапори; віддати шану загиблому прийшли військовослужбовці. В останню путь проводжали воїна, Романа Грапенюка, що загинув у бою під Херсоном.
Заупокійне богослужіння по загиблому провели священики .
А потім священик Микола Гамада звернувся зі словами проповіді та духовної втіхи до всіх, хто прийшов провести земляка у вічність: "Сьогодні я згадую слова сербського патріарха про те, що ми не вибираємо країну, у якій народжуватися; ми не вибираємо час, у який народжуватися. Ми вибираємо тільки одне: бути людиною чи нелюдом. Наразі ми зібралися біля гробу справжньої Людини. Назвати його Героєм замало. Це був добрий християнин, сповнений мужності, героїзму, а найголовніше – любові. Бо немає більшої любові, коли ти можеш віддати своє життя заради ближнього. Новопреставлений Роман виконав цю найвищу любов, віддавши життя заради нас, заради нашої України, заради того, щоб ми жили у свободі, могли спілкуватися рідною мовою.
Але усвідомлюючи цю велику жертовність молодої людини, якій би ще жити й жити, мені дуже болить те, що після такого похорону ми не змінюємо своє життя, ми залишаємося такими, як учора. А ця домовина показує нам, що ми не маємо права бути такими, як учора. Ми повинні будувати країну з власної душі, з самих себе. То ж аби жити краще, аби щасливішою була наша країна і всі ми -змінюймо себе!
У кожного - своя зброя: у кого - слово, у кого - молитва, у кого – добрі справи, повага, любов до Бога і ближнього. Це і є наш патріотизм!
Роман не помер, його душа безсмертна. Він буде жити в наших серцях, отакий усміхнений і мудрий, добрий і люблячий, великий патріот" .