Де на Закарпатті купити масло масляне?

Масла нині справді не бракує, гірше — з маслом масляним (даруйте за тавтологію), тобто з натуральним продуктом без усіляких домішок і добавок. За еталон взяв би звичайне масло вершкове, яке розфасовувалось колись здебільшого у 20-кіло-грамові картонні ящики і лежало просто на прилавку. Продавець відколупував стільки, скільки просив покупець: 200, 300 грамів, кілограм... Правда,_цей продукт був дефіцитним. Його "викидали", як правило, перед великими партійно-державними святами. Але це було справжнє масло, до якого сільські жителі звикають з дитинства. Повірте, це не ностальгія за старими часами тотального дефіциту, просто ціни тепер високі, отож хочеться, аби і якість була відповідною.
Останнім часом масло продають в акуратних 200-грамових брикетиках. Вибір — великий, але тільки окремі назви чимось нагадують колишнє масло вершкове. Від покупців же часто почуєш: ну, не масло, а маргарин... Як же відрізнити справжнє масло від маргарину? Селянський спосіб простий: витягнуте з холодильника масло під ножем кришиться. Чимало нинішніх "масел" після охолодження намазуються на хліб так само, як відомий маргарин "Рама". А цього ефекту, як відомо, у згаданому маргарині досягають завдяки різним емульгаторам та іншим харчовим добавкам.
— Кришення — не критерій, — запевняє досвідчений фахівець, начальник відділу Закарпатського обласного управління у справах захисту прав споживачів Євгенія Яценко.
—   Як же тоді відрізнити справжнє масло від підробки, від того ж, скажімо, маслоподібного маргарину? — питаю.
— Для цього потрібно провести відповідні аналізи, які, на жаль, зробити у нашому управлінні неможливо...
Справді, у кабінеті Євгенії Миколаївни зберігається чимало зразків сфальсифікованої чи неякісної продукції, а масла на вітрині не видно.
ВАМ МАСЛО ЧИ СПРЕД?
Залежно від масової частки жиру, масло поділяється на групи масло вершкове екстра; масло вершкове селянське; масло вершкове бутербродне; масло топлене. Крім того, є спреди та жирові суміші, які, залежно від технології виробництва та органолептичних показників, поділяються на такі види: спред солодковершковий; спред кис-ловершковий; спред солоний; спред з наповнювачами; суміш жирова несолона; суміш жирова солона.
Спреди узаконено в серпні 2005 року. Стандарт поширюється на спреди та суміші жирові, які виробляють з коров'ячого молока та /або/ продуктів його перероблення, рослинних жирів та /або/ олій чи жирових композицій з них із додаванням харчових добавок, наповнювачів та вітамінів.
Щоб унеможливити фальсифікацію вершкового масла, заборонено у назві спредів та жирових сумішей вживати слово "масло" /або його ж у словосполуках/. Чи дотримуються цієї вимоги виробники, які часом самі розробляють технічні умови? Тобто чи не буває так, що під виглядом масла пропонується спред? Принаймні нам, закарпатським споживачам, важко виявити це, оскільки потрібні аналізи, як ми вже знаємо, в управлінні захисту прав споживачів не проводяться.
Окремі виробники, побоюючись, мабуть, щоб їх не звинуватили у фальсифікації, називають свою продукцію не маслом, а... маселком: буцімто й не масло, але й не спред. І тільки маленькими буковками на упаковці вказано, що насправді це маргарин, але без холестерину і т.д.
Колись, згадує досвідчений харчовик, керівник Ужгородської "маргаринки" Федір Вовка-нич, до маргарину "Вершковий", який випускало підприємство, додавали високоякісне масло. Що ж, кашу маслом не зіпсуєш, а маргарин — тим паче. Але нині, здається, все навпаки: у маслі відчувається маргарин. Принаймні це підозрюють споживачі, оскільки деяке масло справді більше нагадує маргарин, аніж еталонний харчовий продукт.
«МОЛОЧНА ГАЛУЗЬ НА ЗАКАРПАТТІ ЗАНЕПАДАЄ...»
Як же купувати масло, щоб не помилитися? Євгенія Яценко радить уважно читати всі написи на обгортці брикета: чи не минув строк придатності, чи не забагато в продукті різних поліпшувачів, емульгаторів, консервантів, стабілізаторів, антиоксидантів, барвників. Часом варто поцікавитися й тим, чи є на продукт сертифікат відповідності.
Серед найякісніших, тобто найбільш наближених до еталону (колишнього масла вершкового), Є. Яценко називає масло "Вологодське" торгової марки "Вершковий рай", а також масло, вироблене у Тернопільській області. Там, каже, досягають високої температури пастеризації, завдяки чому продукція виходить якіснішою.
Звичайно, якість масла можна було б контролювати безпосередньо на стадії його виробництва, якби воно випускалося в нашій області. На жаль, майже весь цей продукт — завізний.
— Молочна галузь на Закарпатті занепадає, — вважає Євгенія Яценко. — Ще не так давно, скажімо, масло виробляли на Рахівському і Берегівському маслозаводах, Виноградівському сиркомбінаті, Мукачівському мі-ськмолзаводі. Тепер же цим виробництвом у незначних обсягах займається тільки міні-мо-
локозавод "Настуня", що у Час-лівцях. Отож вибирати не доводиться: що пропонують, те й у нас купують.
А щодо якісного (і дешевшого) масла, додамо, то тут вся надія на тепер уже повноправне членство України в СОТ. У країнах світової економічної співдружності — перевиробництво сільськогосподарської продукції, у т.ч. й масла, отож вони й прагнутимуть якнайскоріше освоїти український ринок. Вітчизняним же виробникам доведеться вибирати — підтягуватися до європейської якості або сходити з дистанції...

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати