Михайло Рошко: На Закарпатті активно читають українських авторів

Михайло Рошко

Були запрошені й літературні критики та журналісти, аби поговорити про закарпатську літературу на зламі століть, її реакцію на появу нових тем, жанрів, зміну читацьких смаків.

«Потрібен діалог, — сказав Михайло Рошко. — Діалог середнього і молодшого поколінь літераторів, які, бува, не сприймають і не чують один одного, письменників із критиками, котрі часом не приділяють достатньої уваги крайовій літературі. Хотілося б почути і медійників, бо зокрема і завдяки їм читачі дізнаються про нові видання, а отже, і вони мають вплив на формування читацьких смаків.

Усі учасники крупою столу активно долучилися до обговорення запропонованого кола питань і, зрештою, розмова охопила ширший спектр проблем. Петро Ходанич говорив про те, що смаки формуються на основі певних знань, нинішня ж молодь не дуже хоче «смакувати» — радше прагне здивувати, мало хто з них знає нашу літературу й оперує, в кращому випадку, двома-трьома іменами. Його думку продовжили Наталя Вигодованець та Галина Малик, закцентувавши на тому, що любов до книжки треба виховувати і чільна роль у цьому процесі за вчителями, бо «саме вони формують читача», та батьками — «усього 20 хвилин на день треба читати дітям аби виростити читача». Надія Панчук зауважила, що якісних читачів ніколи не було багато, і нехай нині далеко не всі звертаються до книжки, проте вперше за багато років у бібліотеках активно запитують українських авторів. Далі дискусія поволі перейшла до питань суто літературних. І в цьому зв’язку її учасники відзначили брак якісної масової літератури (Наталя Бедзір), прагнення сучасного читача конкретики, його бажання отримати твори про сьогодення (Сергій Федака), такі, які давали 6 відповіді на одвічні питання, що і є ознакою справжньої літератури.

Отже, діалог відбувся, проте потребує продовження.

Теги:

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати