Тепер тут їздять тільки іграшкові машини. Та звички щомиті озиратися, щоб не потрапити під колеса джипа, пішоходи ще не позбулися.
Єва Казик, ужгородка: "Пока не поставили ці загорожі, то не можна було, бо так діти ганяли, які у 18 років уже одержали права. Прям піднімаються на тротуари і ганяють як дураки. А це ж зона для мамочок з дітьми".
До історичної зони, куди автомобілям зась, віднесли чотири центральні вулиці Ужгорода. Скільки тут крамниць і кав’ярень, куди треба підвозити товар - годі й підрахувати. Бізнесмени нарікають, але дії влади таки підтримують.
Ліза Арендаш, приватний підприємець: "Существенные неудобства, хотя как-то решить проблему надо. Потому что если мы не можем открыть дверь свего кафе, потому что там припарковалась машина и стоит весь день, то это тоже не дело".
Чиновники радять завозити товар удосвіта, хоча визнають: ключі від теперішніх механічних шлагбаумів справді роздали тільки надзвичайним службам.
Володимир Химинець, заступник міського голови м.Ужгород: "Найближчим часом ми встановимо автоматичні шлагбауми з дистанційними пультами відкриття і які будуть знаходитися у всіх зацікавленіх підрозділів і вони зможуть безперешкодно коли треба заїжджати в центр".
У скрипаля жодної хвилини для інтерв’ю. Щойно центром перестали їздити авто, заробітки цього скрипаля стрімко зросли. Адже тепер пішоходи слухають його музику, а не ревіння моторів.