Багатоповерхівки – вічна проблема Ужгорода...

Мешканці 4-го під’їзду кілька разів зверталися до керівництва ЖРЕРу №8 з вимогою зробити бодай косметичний ремонт під’їзду. Так і не дочекавшись відповіді, вони підготували колективне звернення на адресу міського голови. А у відповідь отримали лише перелік всіх робіт, які виконав рідний ЖРЕР за чотирнадцять років, та список боржників, через яких комунальне підприємство не має коштів на ремонт. «У місті нема жодного будинку, де б не було заборгованості, але, тим не менш, в них щось роблять, а у нашому - нічого. Мені було соромно читати листівку з привітанням від ЖРЕРу №8 з нагоди Дня Пасхи на вхідних дверях, коли заходила в пошарпаний під’їзд. Це виглядало як цинічна насмішка з нас усіх», - стверджує Віра Дюрдь, яка поселилася в цей будинок минулого року. 
 «Живу в цьому будинку від початку, кожен власними силами намагається довести свою площадку до пристойного вигляду. В під’їзд, самі бачите, неможливо увійти, а про підвал взагалі нічого говорити. Там можна знайти все, що завгодно – пацюки та миші бігають табунами, увечері пройти неможливо, щоб пацюк не шмигнув попід ноги. Діти у вечірню пору навіть бояться через це виходити з дому», - розповідає мешканка будинку Тетяна Зейкан. В той же час, Віра Дюрдь показує відписку міськради на колективне звернення жильців четвертого під’їзду. У документі вказано, що минулого року в будинку №20 по вул.Достоєвського було зроблено дренаж у четвертому під’їзді, а вже у 2008 році проведено капремонт водовідвідної каналізації. Окрім того, зазначено, що майже кожен місяць проводиться дератизація, прибирання прибудинкової території та інші поточні роботи. 
 Спустившись до підвалу, ледь не впав у чорне багно, яке розповзлося по всьому підвальному приміщенні і скоріше нагадувало гноївку, аніж підлогу підвалу. Під ногами прошмигнули кілька здоровезних щурів. А по середині підвалу, що якраз під четвертим під’їздом, дзюркотить невеликий струмочок, який бере початок, мабуть, з каналізаційних стоків. Довго без костюма хімзахисту знаходитися тут просто неможливо. Тож хутенько вибираюся з царства іржавих труб, чорного болота та різкого неприємного смороду, через який важко дихати.

«Якби ми не проводили дератизацію, то пацюки б уже бігали по даху, а не лише по підвалах, - запевнила «НЕДІЛЮ» Магдалина Ковальчук із ЖРЕРу №8, який опікується багатоповерхівкою. - Майже щомісячно у присутності жильців цього будинку працівники міської СЕС з нашими майстрами проводять дератизацію. Востаннє ми проводили її у квітні в присутності мешканців з квартир № 81 та 84. Чергову дератизацію запланували у цьому місяці. Окрім того, й позапланово здійснюємо дезінсекцію та дератизацію. А ремонт у під’їздах не проводимо через велику заборгованість мешканців будинку, яка становить більше 42 тисяч гривень. В першу чергу ремонти проводимо в тих під’їздах, де нема заборгованості. До того ж ми й так планово здійснюємо свою роботу – покрівля не тече, ремонтуємо систему опалення, зробили дренаж у четвертому під’їзді. А в тому, що забита каналізаційна система, винуваті самі мешканці будинку, які її засмітили. Тим не менш, ми встановили там насоси, постійно замовляємо цистерну, щоб вивезти рідкі відходи з підвалу. А один виїзд автоцистерни – це 800 гривень. Повірте, якби ми нічого не робили, як стверджують мешканці, то той будинок вже давно б не стояв».
Р.S. Варто зазначити, що під’їзди в малосімейках на початку вулиці Заньковецької мають ще більш жалюгідний вигляд. У ЖРЕРі №3, на балансі якого вони числяться, запевнили, що у цих будівлях запланований капремонт у третьому кварталі. Що ж, до ремонтів залишилося не так і багато часу, лишень півтора місяця. Може, дочекаємося?..

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати