Такі заняття стали вже традиційними в стінах установи.
В залі звучала тихенька, заспокійлива, медитаційна музика, яка чудово налаштовувала на творчість. Дітки, деякі разом зі своїми мамами та бабусями, мали можливість долучитися до чарівного світу мистецтва, відпочити душею й тілом. Кожен з учасників отримав для роботи всі необхідні матеріали й віддався своїм мріям, фантазіям, що, на жаль, нині такі далекі від наших життєвих реалій. Діти працювали на вільну тему, що дозволило їм отримати максимальну користь й задоволення, а це, разом з тим, підсилило терапевтичний вплив заняття.
До слова, на початку свого розвитку арт-терапія включала лише образотворче мистецтво, проте в подальшому успіх в лікуванні був помічений при використанні акторської гри, співу, танцювальної діяльності. Таким чином, людина може не тільки розслабитися, але і позбутися від багатьох комплексів, розібратися у внутрішньому «Я», поліпшити настрій, знайти гармонію з навколишнім світом.
Її цінність полягає в отриманні можливості нормалізувати психоемоційний стан, а також навчитися самовиражатися, пізнати себе.
Мистецтво допомагає висловити почуття людини, такі як гнів, розчарування, радість, образу, внаслідок чого він хоче позбутися "внутрішньої тяжкості", відкривається для світу.
Володимир Мишанич, для Закарпаття онлайн