Мирославу Дочинцю вдалося зрозуміти душу закарпатського Мукачева

Мирослав Дочинець

Мукачево справді місто-загадка, місто привидів нбвпо-рядкованої історії, місто контрастів, пам'ятників, каземат Духу і обитель духовних подвигів. Місто, з якого важко виїхати, зате легко повернутися.
Автор відкриває свою незвичну книгу розлогим нарисом «Брати Угрини», які першими уславили наш край на теренах Київської Русі й досягли найвищих княжих почестей і визнання православного світу. Один з них - Мойсей Угрин був першим Преподобним Київських печер, де його нетлінні останки спочивають і понині, а частина їх перенесена на історичну батьківщину і поміщена в церкві Мукачівського монастиря на Чернечій горі. Ще двоє братів Мойсея - Єфрем і Георгій — теж жертовно служили Богу, людям і князям Київської Русі.
Упродовж історії Закарпаття не було фігури, оточеної таким
ореолом пошани, як князь Федор Корятович. Він перебудував Мукачівський замок «Паланок», побудував на Чернечій горі монастир, на території якого і поховано його останки. На всю Європу прославив Мукачево вчений-археолог Тиводор Легоцький, який, крім інших наукових праць, залишив тритомну «Історію Бе-резької жупи», створив у Мука-чеві музей на заздрість великим містам. Його прах шанобливо поховано під римо-католицьким собором у центрі міста.
Отець Василій Пронін був світилом обителі на Чернечій горі. Він єдиний, хто сповідав і причащав монашок, а, крім того, був визначним науковцем, який залишив нам велику спадщину археологічних знахідок, які описав у «Палеоліті Чернечої Гори». Як історик написав ґрунтовну працю «Історія Православної церкви на Закарпатті», яка вийшла після його смерті. А як художник відтворив портрети Олександра Духновича та Івана Раковського, а також інші картини та ікони.
«Житіє» архієпископа Іонафа-на (в миру Івана Кополовича) вивчають у духовних академіях. Його фото вміщали в церковних календарях поряд з найвищими ієрархами. Іван Кополович був делегатом Першого З'їзду Народних комітетів Закарпатської України, де було прийнято Маніфест про возз'єднання з Україною, входив до складу Народної Ради. Прийнявши постриг, був єпископом Берлінським і Середньоєвропейським, екзархом Північної і Південної Америки та Алеутських островів, єпископом Тамбовським і Мічурінським, архієписколом Молдавським і Кишинівським.
Головний рабин Мукачева минулого століття Хаїм Шпіра користувався пошаною не тільки євреїв, він був радником з єврейських питань у Президента Чехословаччини Томаша Масарика. Його книгою «Мінхат Елазар» і досі послуговуються в єврейських колах цілого світу.
У книзі М.Дочинця подано також нариси про художників Міхая Мункачі, Юрія Сяркевича, Ельдара Ефендієва, Миколи Дзись-Войнаровського, письменників Юрія Мейгеша, Василя Пагирі, Григорія Ко-лотуші, Івана. Щадея, лікарів Миколи Вітенбергера, аптекаря Міклоша Ференці та багатьох інших знакових постатей. «Не питай, якими були ці люди, зауважує автор у передньому слові. Бо це не просто люди, це - стовпи, на яких тримається мукачівське небо».
Серед низки визначних му-качівців і сучасники — глава секретаріату Президента України Віктор Балога, голова ради почесних громадян Мукачева Євген Федів, «останній комендант» замку «Паланок» Василь Цигак, бізнесмени і меценати Алекс Ровт, Шандор
Пак, Михайло Токар та багато інших, яких добре знала і знає мукачівська громада.
В розділі книги «Інші мукачівські портрети» автор зауважує, що його завжди більше цікавив світ звичайних «маленьких» людей, а не знакових фігур. Людей, що віднаходять свою систему координат у цьому непростому бентежному світі. І знаходимо теплі й колоритні замальовки про збирача макулатури Бейло-бачія, водія туристичного автобуса на Кубі Івана Бабинця, майстра футлярів для музичних інструментів Василя Лучковського, добровольця Івана Меденція, колекціонера, майстра, антиквара, навіть про барона Мюнхаузена та інших відомих постатей, які тією чи іншою мірою мали стосунок до Мукачева. Серед них і Володимир Висоцький, про якого подано окремий нарис.
Останнім часом у видавництві «Карпатська вежа», яке очолює автор «Душі Мукачева», письменник і журналіст Мирослав Дочинець, вийшло кілька цікавих книг про Мукачево і його визначних особистостей. Та «Душа Мукачева» - це силуети європейської провінції на тлі часу і простору. Це своєрідна енциклопедія, з якої читач зможе довідатись багато такого, яке не завжди знайдеш у краєзнавчій літературі. Це справжній «аромат часу і кольору» Мукачева.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати