"Глобальні" бібліотеки окупували Закарпаття

У перемовинах також взяли участь заступник голови ОДА, депутат облради Михайло Попович, начальник управління культури ОДА Юрій Глеба, директор обласної універсальної наукової бібліотеки Людмила Григаш, головний спеціаліст управління культури ОДА Оксана Дуринда та ін.
Олена Чуприна, звертаючись до керівництва краю, коротко інформувала про діяльність Фундації, яка співпрацює з низкою країн у рамках проекту „Глобальні бібліотеки“ з тим, аби розширити доступ до Інтернету для громадян по всій Україні через публічні бібліотеки. Таким чином, проект допомагає перетворювати публічні бібліотеки у життєво важливий інструмент, а це, ясна річ, покращує життя, світогляд і світосприйняття сотень тисяч людей. До речі, на теренах нашого краю в бібліотечних колах є напрацьований певний досвід стосовно написання проектів на здобуття грантів. Кілька років тому на базі Закарпатської універсальної наукової бібліотеки, в рамках гранту Посольства США в Україні, впроваджено план розширеного доступу до Інтернету для її читачів, що, за словами Людмили Григаш, суттєво допомогло бібліотеці повернути абонентів, які в силу об’єктивних причин впродовж останніх років втратили цікавість до бібліотеки як такої, стабілізувати показники відвідування тощо. Такі центри вже працюють у бібліотеках Мукачева, Виноградова, Перечина, Тячева, Іршави, Воловця.
    Вела мову Олена Чуприна і про діяльність неприбуткової організації IREX. Вона наголосила, що організація, заснована у 1968 році, працює більше, ніж у 50 країнах світу. У сфері надання вільного доступу до комп’ютерних технологій працює вже більше 15 років. За цей час надала послуги більше 3 млн. зареєстрованих користувачів. Протягом 2008 р. IREX співпрацюватиме в Українською бібліотечною асоціацією, з національним та місцевими урядами, а також неурядовими організаціями, щоб спільно розробити план надання доступу до Інтернету мільйонам українців, що ще не мають такої можливості. Цей процес збору інформації має на меті поліпшити вільний доступу до Інтернету через публічні бібліотеки, особливо для соціально незахищених верств населення. Таким чином, Фундація має намір надати до послуг територіальних громад комп’ютерну техніку, програмне забезпечення та навчити бібліотечні кадри.
    Михайло Кічковський, уважно вислухавши гостей, подякував ініціаторам цієї зустрічі, передовсім Олені Борисівні. Сьогодні, як ніколи раніше, наголосив він, широка інформованість населення відіграє чи не вирішальну роль не лише у розвитку людської особистості, але є основною передумовою економічного, соціально-культурного поступу, духовного розвитку.
    До слова, нещодавно, 23 квітня, в нашій державі відзначили День книги. А на порозі, в останню суботу травня, святкуватимемо День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. Тож, як кажуть, наголосив Михайло Михайлович, і сам Бог велів повести предметну розмову про долю книги і в традиційному, звичному для нас варіанті, і вже в контексті атрибутів ХХІ століття - в аспекті забезпечення бібліотек комп’ютерною технікою, Інтернетом, що відкриває перед читачем нові, не бачені досі, можливості пізнання світу, поглиблення своїх знань. А всі ми знаємо, що одна з характерних рис ментальності закарпатців - повага до книги, бібліотеки. Згадаймо прекрасні традиції, започатковані у 20-31 роки, коли майже у кожному населеному пункті діяли бібліотеки «Просвіти». Ясна річ, час не стоїть на місці. Область зробила свій вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи в Україні, готуючи нові генерації бібліотекарів у аудиторіях коледжу культури та філії Київського національного університету культури. Завдяки цьому Закарпаття має висококваліфіковані бібліотечні кадри, за сприяння яких у непростих економічних умовах останніх років, вдалося зберегти наші бібліотеки, як вогнища культури, освіти, знання і духовності.
    Для довідки. На Закарпатті – 500 бібліотек системи Міністерства культури і туризму; 432 з них – розташовані у сільській місцевості. Їх бібліотечний фонд складає 6,5 млн. прим., у т. ч. у сільських бібліотеках – 3.9 млн. прим.
    Ми добре розуміємо, далі вів голова облради, усі труднощі бібліотек, і передовсім ті, що пов’язані із фінансуванням і облаштуванням приміщень, виділенням коштів на збагачення книжкового фонду. У зв’язку з цим розроблено обласну Програму розвитку культури і мистецтва в області на 2008-2010 роки. Реалізація щорічних, схвалених обласною радою, Програм Закарпатської ОДА з питань підтримки видання творів закарпатських авторів, сприяє поповненню фонду книгозбірень краю важливими виданнями.
    До речі, учора на міжнародній науково-практичній конференції з питань взаємодії із українцями, які проживають за межами України, схвально сприйнята книжка «Під синіми Бескидами», яка побачила світ за підтримки обласної ради і обласної державної адміністрації. Це – перша антологія творів українських письменників Словаччини. Вона надійшла і в наші бібліотеки, як і книги із серії „Красне письменство Закарпаття“.
    Та є очевидним: щоб витягти з прориву бібліотечну справу, одного ентузіазму тут замало. У січні ц.р. голова облради запросив до розмови представників управлінь ОДА: культури, освіти і науки, обласних організацій творчих спілок України, профспілок, депутатів обласної ради, щоб обмінятися думками стосовно стану і перспективи бібліотечної справи в області. Було почерпнуто багато корисної і важливої інформації, яку узагальнено і доведено до відома голів районних рад самоврядної і виконавчої влади області під час засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради.
    „Участь України у міжнародному проекті, «Глобальні бібліотеки“ вселяє надію, що спільними зусиллями ми зможемо зрушити справу з місця, домогтися спільно відчутних успіхів. Тому, сподіваюся, що наша перша зустріч стане початком тривалої, результативної співпраці“, – наголосив Михайло Кічковський.
    На думку Михайла Поповича ідея щодо забезпечення комп’ютерною технікою та доступу до Інтернету в Закарпатських бібліотеках – на часі, вона – актуальна і влада готова до співпраці, але необхідно вивчити питання інфраструктури й обладнання, мережі, приміщень на самоврядних територіях, потреби в тренінгах серед бібліотекарів, щоб мати чітку уяву про стан справ на місцях. Затим зустрітись з сільськими головами і накреслити першочергові завдання та проконтролювати їх виконання. Після чого приступити до реальних кроків, з предметним обговоренням питання на рівні депутатського корпусу краю. Як підмітив Василь Брензович, йдеться насправді про комп’ютеризацію не лише бібліотеки як такої, а й цілих самоврядних громад області, а це покладає ще більшу відповідальність за справу. Тим паче, що в наш край приходить багато людей з інших регіонів, щоб оздоровитись в санаторіях та відпочити на турбазах, а там часто–густо ні комп’ютерів, ні Інтернету і дати вісточку про себе рідним практично нереально.
    Підбиваючи підсумки зустрічі, Михайло Кічковський запропонував питання обговорити на засіданні колегії ОДА, яке відбудеться цими днями, та рекомендувати головам райрад і райдержадміністрацій провести паспортизацію бібліотек самоврядних територій, облаштувати їх матеріально–технічну базу та вивчити пропозицію Юрія Глеби щодо можливого впровадження програми доступу місцевих мешканців до комп’ютерів та Інтернету у два етапи: на першому – задіяти бібліотеки райцентрів, на другому – сіл і селищ, і яку необхідно узгодити з Фундацією. А тим часом на рівні керівництва області підписати протокол попередніх намірів щодо співпраці з Фундацією, який повинен лягти в основу Меморандуму стосовно реалізації проекту на теренах нашого краю.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати