Василь Свалявчик народився на Закарпатті у с. Зняцеве Мукачівського району. У 1971 році закінчив відділ художнього розпису Ужгородського училища прикладного мистецтва (вчителі з фаху: П. Балла, Ш. Петкі, В. Демидюк).
Художник працює у техніці станкового живопису. Улюбленими жанрами є гірський та сільський пейзаж, натюрморт, а також зображення пам’яток сакральної архітектури. При цьому в творчості майстра чільне місце займає саме пейзаж. Визнає це і сам митець: «Природа – це вічність, вона – життя, джерело енергії та натхнення, вона унікальна і цим гріх не скористатися художнику. Я отримую велике задоволення, коли відтворюю на полотні неперевершену красу навколишнього середовища. Природа в будь-який час року і при будь-якій погоді є прекрасною, а художник якраз і «полює» за красою».
Серед творчого доробку художника виділяється серія робіт із дерев’яними церквами Закарпаття. На полотнах майстра відтворено пам’ятки народної храмової архітектури Пилипця, Розтоки, Буківця, Гукливого, Колочави, Негрівця, Олександрівки, Сокирниці, Колодного, Ясіня, Кострина, Ужка.
З 1987 року В. Свалявчик є членом Закарпатської організації Національної спілки художників України. Учасник численних виставок: обласних, всеукраїнських і закордонних. У 2001 році йому присвоєно звання «Заслужений художник України», нині він уже народний. Лауреат обласної премії імені Й. Бокшая та А. Ерделі в галузі образотворчого мистецтва.