Ужгородець Йосипчук не може стати суддею Конституційного суду через політичні інтриги Тимошенко

Новий виток протистояння між президентом Ющенком і прем'єр-міністром Тимошенко переноситься в Конституційний суд. Цей орган, як і рік тому, знову опинився в центрі політичних конфліктів.
Ще на початку лютого цього року президент Ющенко призначив своїми указами Юрія Бауліна, Юрія Нікітіна та Олександра Йосипчука суддями Конституційного суду. Якщо нові судді складуть присягу, президентська квота в КС буде заповнена – із 18 суддів президент призначає шістьох. Фактично призначення в КС президентських суддів змінить баланс сил в суді на користь Віктора Ющенка, оскільки декотрі нинішні судді КС як з квоти З'їзду суддів, так і з парламентської квоти або відкрито симпатизують президенту, або є такими, що можуть змінити свою точку зору залежно від ситуації. Лояльні до президента шестеро суддів КС. А для винесення вердикту КС потрібно підтримка 10 суддів. Якщо призначені в лютому судді складуть присягу, то, відповідно, президент може розраховувати на 9 суддів. Знайти ще один голос при крайній потребі не буде проблемою.
Така розстановка сил в КС невигідна насамперед Юлії Тимошенко. Законопроект про зміни до Конституції, які обіцяє внести прем'єр, з сесійної зали ВР відразу ж "помандрує" в КС, який, у випадку призначення суддів за президентською квотою, може винести зовсім небажаний для Тимошенко вердикт.
Тому однією з причин блокування трибуни парламенту експерти називають прагнення Тимошенко не дати, щоб судді, відповідно до закону про КС, склали присягу і приступили до роботи. Президент планував, що вони зроблять це в день його звернення до депутатів, тобто, вчора. Для приведення суддів до присяги не потрібне голосування депутатів – судді просто виходять на трибуну і зачитують присягу, - відтак в БЮТ не залишалося іншого виходу, ніж заблокувати доступ до трибуни.
Депутати з різних фракцій ще в лютому пояснювали, що не поспішають з приведенням до присяги суддів, оскільки хочуть переконатися в їх аполітичності та більше дізнатися про їхній фаховий рівень.
Більшості народних обранців прізвища Баулін, Нікітін та Йосипчук нічого не говорять. Юрій Баулін в ЗМІ згадується як доктор юридичних наук, професор Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Позитивно про нього в коментарі "Газеті…" відгукнувся екс-депутат, нинішній перший заступник секретаря РНБО Степан Гавриш.
За його словами, це "досвідчений юрист, який володіє величезним потенціалом роботи в КС".
Інший ставленик Ющенка в КС – Юрій Нікітін – суддя Судової палати з кримінальних справ Верховного суду.
І третій суддя – Олександр Йосипчук – суддя Господарського суду Закарпатської області. Саме його критикувала на одній з прес-конференцій Юлія Тимошенко, назвавши Йосипчука "суддею з Мукачева, без освіти, без досвіду і без інших кваліфікаційних складових, які необхідні суддям КС" (насправді Йосипчук  мешкає в Ужгороді - "Закарпаття online"). Тоді прем'єр пообіцяла, що БЮТ не буде сприяти приведенню до присяги суддів, які готові виконувати заповідь, що вам завгодно.
Втім, складуть ці судді присягу, чи ні – проблема суто політична. За словами Степана Гавриша, на сьогодні КС юридично є дієздатним. Згідно з Законом про Конституційний суд, КС може збиратися на засідання, якщо є 12 суддів, і приймати рішення при 10 голосах. Сьогодні в КС є 15 суддів.
Тому, навіть, якщо судді найближчим часом не складуть присягу, КС працюватиме. І так може тривати скільки завгодно. Легітимною ж присяга суддів буде лише за присутності в парламенті президента, прем'єр-міністра, голови ВР та голови Верховного суду.
- Без цих суддів ситуація в КС не зміниться, - каже пан Гавриш. - На жаль, Конституційний суд все більше рішень приймає в закритому режимі і всі вони є цілком прогнозованими.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати