На центральній площі готували традиційну страву банош із сметани та кукурудзяної муки. Скуштувати її могли всі охочі. Того дня витратили понад 100 літрів сметани. Місцеві ґаздині і господарі ділилися секретами приготування інших популярних у селі страв. Для цього на площі накрили столи, на яких і презентували гуцульські наїдки.
Крім бринзи, вурди (овечого сиру), тут пропонували гурку, ріпу із шкварками, мелайний пиріг, домашню ковбаску, кремзлики, вареники по-костилівськи, голубці, а також власноруч приготовані яфинівку, горіховку, грушівку, навіть «берлибашський коньяк» — міцний напій, настояний на різних гірських травах. Костилівці наробили близько 100 страв.
Неподалік розташувалися вироби місцевого Музею сіна. Ідею сплітати із сіна незвичайних тварин, казкових героїв та навіть архітектурні споруди подала голова села Ольга Сметанюк. Каже, що цим захопились і дорослі і діти. А найбільше — туристи, яким подібні свята особливо до душі. Саме з метою привернути увагу туристів до села ініціативна Ольга Сметанюк проводить фестиваль та здійснює ряд інших проектів. Зокрема, на полонині Берлибашка неподалік села, у горах, голова зініціювала будівництво туристичного притулку. Тут можна буде відчути смак гуцульського життя — посидіти біля ватри, пройти майстер-клас із випасання та доїння овець, приготування традиційних страв тощо. Голову села підтримує громадська організація «Тиса». Її очільник Богдан Тодор розповів, що сільська рада власними силами не справляється з усіма проблемами села з понад 3 тисячами мешканців. Тому активні селяни об’єдналися в громадську організацію та намагаються віднайти можливість побороти проблеми. А це, наприклад, утилізація відходів, зведення нового підвісного мосту тощо. Організація отримує підмогу від Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства на Закарпатті FORZA, а нещодавно звернулася також до братів Кличків із проханням допомогти облаштувати спортивну площадку для місцевих школярів.