Закарпаття: Помолимось за тих, хто кував перемогу!

 Безумовно урочистість цього дня може повною мірою усвідомлювати тільки той, хто пройшов через пекло Другої світової війни, хто на своїх руках переносив тіла друзів і побратимів до братніх могил, хто вижив серед трупів розстріляних, хто знурений усім тілом своїм, виготовляв і заправляв черговий снаряд для фронту, хто голодуючи, зі своєї мізерної продовольчої пайки викроював солдатам. Земний уклін тим, хто гідно оцінюючи внесок нашого народу в перемогу над фашизмом, віддає належну шану творцям героїчної історії.
 Відкриваючи суботнього ранку урочистий мітинг з нагоди Дня Перемоги, заступник міського голови Михайло Лабош говорив, що нас повсякденно має сповнювати гордість за тих юнаків, які від шкільної парти ринули в бій із загарбниками. А як не боготворити дівчат, які ще навіть не пізнавши свого священного призначення материнства, були втоптані в землю кованим чоботом фашиста. Як не молитись за батьків і дідів наших, за тих солдат, підпільників і партизан, які за свідченням Святого письма „смертю смерть поправ” уберегли нашу землю, всю Європу від бацили фашистської чуми і надали нам можливість жити, творити, любити. Священною буде пам’ять у віках про тих, хто не жалів і не жаліє живота свого для захисту Вітчизни, хто відбудовував вщент зруйноване війною народне господарство країни.
 Про це говорив у своєму виступі в.о. міського голови Золтан Ленд’єл, а під кінець свого виступу після того як військовий комісар Закарпатської області Михайло Нерко зачитав Указ Президента України про присвоєння полковнику артилерії у відставці Івану Дьоміну звання генерал-майора, вручив ветеранові генеральські погони і власне текст самого Указу. Зі словами теплих вітань до ветеранів війни, присутніх на мітингу звернулися також полковник у відставці, інвалід війни Аркадій Блішок, командир 128-го Закарпатського мотострілкового корпусу, полковник Михайло Ромигайло, десятикласниця ліцею Ганна Піньковська та інші.
 Приємним завершенням урочистого мітингу були подарунки ветеранам від Почесного громадянина Мукачева, керівника Секретаріату Президента України Віктора Балоги та народного депутата України Василя Петьовки. Десятьом мукачівцям, зокрема, інвалідам війни Борису Баликову, Аркадію Блінову, Петру Піпі, Михайлу Русину, Рудольфу Лаутнеру, Володимиру Чеху, Олені Окаль, Петру Гложику, в’язням фашистських концтаборів Якову Флайшеру та Георгію Козарю Золтан Ленд’єл за їхнім друченням вручив ключі від новеньких автомобілів. А групі керівників ветеранських організацій за активну участь у житті територіальної громади Мукачева від наших відомих земляків подарувано телевізори й побутову техніку. 
Помолимось за тих, хто залишився в нашій пам’яті вічно молодим, хто любив і не долюбив, за матерів, які не діждались синів, До щему хвилююче було бачити на центральній площі, як хлопчики і дівчатка підбігали до людей з орденами і медалями на грудях і дарували їм гвоздички, польові квіти. Ця молодь завжди пам’ятатиме і шануватиме подвиг своїх дідів.
 Мукачівці і насамперед ветерани війни і праці щиро вдячні міській владі, яка повсякчас дбає про кожного, створюючи нові робочі місця, якісно поліпшуючи охорону здоров’я і освіту, дбаючи про нас, ветеранів.
 Завершилося свято традиційними „100 грамами” в одному з кращих ресторанів міста. Кухарі вклали душу в страви, якими частували ветеранів.

Микола ЛІТКОВСЬКИЙ, голова Мукачівськї міської організації Української спілки в’язнів– жертв нацизму

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати