На Закарпатті батько через суд домігся права на спілкування із малолітнім сином, якого не бачив більше 2 років

Як свідчать матеріали судового провадження, подружжя оформило шлюб у травні 2013 року. Проживали разом у будинку чоловіка до лютого 2018 року – тоді через непорозуміння в родині жінка забрала малолітнього сина і переїхала жити до своєї матері в Хуст. За рішенням Виноградівського районного суду від 21 вересня 2018 року шлюб було розірвано, а спільна дитина залишилася проживати з матір’ю. 

Оскільки колишня дружина перешкоджала чоловікові спілкуватися з сином, він звернувся з позовом до Хустського районного суду. Суд першої інстанції своїм рішенням визначив способи участі батька у вихованні дитини та встановив графік їх зустрічей – у певні години і дні кожного місяця та у свята. Суд також визнав право позивача на спільний з сином двотижневий відпочинок влітку.

Рішення суду першої інстанції мати хлопчика оскаржила в апеляції.  У судовому засіданні в апеляційній інстанції її представник визнала, що батько дитини має право бачитися та спілкуватися з сином, однак вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено без з’ясування усіх обставин справи і просить його скасувати. Зокрема, у матері виникли питання до стану здоров’я батька, оскільки він перебував на обліку у наркодиспансері, а наявні у справі сертифікати про проходження наркологічного профілактичного огляду є нечитабельними і викликають сумніви щодо достовірності. 

З цього приводу колегія суддів констатує, що в суді було оглянуто оригінали сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду та медичної довідки про проходження обов`язкових психіатричних оглядів, а також лист Виноградівської райлікарні про те, що відповідач на обліку у лікаря-нарколога не перебуває. Тобто дані про те, що сертифікат є нечитабельним чи навіть підробленим, не знайшли свого підтвердження.

Також в апеляції було підтверджено, що батько справно сплачує аліменти на утримання сина в розмірі 1500 гривень та достроково сплатив аліменти на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьохрічного віку. Зазначено, що чоловік є приватним підприємцем, проживає у приватному будинку, де для виховання та розвитку дитини створені всі належні умови.

У своєму рішенні апеляційний суд зазначає, що і позивач, і відповідач мають рівні права та обов`язки щодо сина. Жодних застережень для участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною наразі немає. За цих обставин суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав матір хлопчика не чинити перешкоди колишньому чоловіку у побаченні та спілкуванні з дитиною. Однак, визначаючи способи такої участі, місцевий суд не врахував, що між сторонами існують неприязні відносини, батько не бачив свого сина протягом тривалого часу (більше двох років), а отже хлопчику потрібен час на звикання до батька, тобто йому необхідний відповідний адаптаційний період.

З огляду на це колегія суддів рішення суду першої інстанції змінила, виключивши із резолютивної частини посилання на такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, як «в літній період забирати дитину на два тижні за місцем проживання батька або ж за згодою сторін в іншому визначеному місці». В решті рішення суду першої інстанції постановлено залишити без змін.

Минулого року у Закарпатському апеляційному суді було розглянуто 17 справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин (про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів, про позбавлення батьківських прав тощо). З початку цього року вже розглянуто 34 подібні справи, повідомили Закарпаття онлайн у пресслужбі Закарпатського апеляційного суду.

Теги: батько, син, спілкування

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати