На Закарпатті суд вирішив: податківці неправомірно відмовили журналістці у доступі до інформації

Йдеться про кейс журналістки проєкту «ПравдаЄ» Олени Мудри, яка надіслала на адресу закарпатських податківців запит щодо суми сплачених податків за користування землею муніципальної форми власності з боку юридичної особи – ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад». Запит надіслано в рамках підготовки журналістського матеріалу щодо користування землями сільськогосподарського призначення, які не є приватною власністю.

Податківці відмовили журналістці у доступі, зокрема – посилаючись на статтю 17 Податкового кодексу України, згідно з якою платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди.

Журналістка Олена Мудра звернулася зі скаргою до Уповноваженої із прав людини щодо відмови у доступі, втім отримати запитувану інформацію це не допомогло. В офісі Омбудсмена по суті стали на сторону податківців – мовляв, не можна надавати інформацію про платника податків без його згоди.

Тоді журналістка пішла шукати правди у суді – звернулася Закарпатського окружного адміністративного суду. Результат – суд визнав відмову податківців у наданні інформації неправомірною. Маленька та все ж – перемога.

На суб’єктивну думку автора, інформація про сплату податку за користування муніципальними активами, як от приміщення, землі, інше майно – не мала б становити комерційної чи будь-якої іншої таємниці. Адже якщо майно належить громаді – то чого жителі цієї громади та й всі інші зацікавлені не можуть знати про вигоди, які є для муніципалітету від користування майном? Питання риторичне. Втім, як бачимо, реалії інші, в тому числі – і тлумачення податківцями норм законодавства України.

Хоча, до слова, нещодавно у парламенті зареєстровано законопроєкт, яким пропонується відкрити для широкого загалу інформацію про суми нарахованих та сплачених громадянами податків. Якщо інформація про фізичних осіб буде відкритою, то про юридичних – мала б бути такою тим більше.

Втім повернемося до рішення суду. Податківці заперечили позовні вимоги журналістки, мотивуючи це тим, що запитувана «інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб`єкта підприємницької діяльності та її неправомірне розголошення може нанести шкоду діловій репутації товариства».

Відтак суд констатував: «В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вжиття відповідачем (себто – податківцями. – Авт.) заходів щодо надання письмової згоди платником податків – Відкритим акціонерним товариством «Агропромислова група «Закарпатський сад» щодо надання інформації (доступ чи її розголошення) про сплачені ним суми податків».

Також суд констатував, що у Головному управлінні Державної податкової служби у Закарпатській області – відмовляючи у доступі на інформацію, – не застосували так званого «трискладового тесту». Останній, як відомо, передбачений у законодавстві: завдяки його застосуванню розпорядник визначає важливість та суспільну значущість запитуваної інформації.

Суддя Сергій Гаврилко ухвалив: дії Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо відмови у наданні відповіді на запит визнати протиправними. Суд зобов’язав податківців повторно розглянути інформаційний запит журналістки та надати на нього обґрунтовану відповідь з урахуванням висновків суду, в тому числі – провівши «трискладовий тест».

Станом на кінець листопада, поінформувала автора Олена Мудра, податківці не надіслали їй нової відповіді на виконання рішення суду першої інстанції, водночас у неї немає інформації й щодо апеляції з боку податківців. В будь-якому разі журналістка сподівається, що навіть якщо буде подана апеляція – суд вищої інстанції підтвердить правомірність рішення Закарпатського окружного адміністративного суду. Адже судова практика щодо подібних випадків в Україні є. Наприклад, на Волині суди першої та апеляційної інстанцій підтвердили право журналістки отримати інформацію про суми сплачених податків агропідприємствами – Феміда вирішила, що інформація – скільки кожне підприємство окремо сплатило податків – є суспільно значущою.

Будемо сподіватися, що подібний успішний кейс щодо права суспільства знати про те, скільки податків конкретні підприємства платять у їх бюджети – буде безпосередньо і на Закарпатті. Й така інфо, насамперед, стане доступною на запити журналістів і журналісток за 5 робочих днів – без перерв на судові тяганини, що можуть тривати місяці та, інколи, роки. Тоді, безсумнівно, медійники та медійниці матимуть змогу оперативно готувати свої матеріали, у тому числі – й у жанрі журналістських розслідувань, – без перешкоджань свободі слова з боку державних розпорядників публічної інформації.

Теги: журналістка, податки, інформація

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати