Туристичний сезон, як правило, в Ужгороді розпочинається з періоду цвітіння сакури. Японська вишня, яка вже упродовж сотні років облюбувала собі Ужгород, доповнює архітектурний ансамбль міста і привертає увагу гостей, немов бджілок. І звичайно, жодний із туристів не залишить Ужгорода, щоб не прогулятися його історичною частиною та не скуштувати чашки запашної кави в одній із кав'ярень на популярному Корзо.
Звичайно, кожне місто, яке претендує на статус туристичного, заздалегідь готується до прийому гостей: проводяться ремонти доріг, озеленюються парки і сквери, прибирається з вулиць та тротуарів сміття. Згадую, як колись на світанку курсували містом поливальні автомобілі, змивали з проїжджої частини та тротуарів бруд і зволожували, освіжали затхле міське повітря. На жаль, від
такого комфорту ужгородці вже відвикли, а до безладу та антисанітарії у колись най-гарнішому місті не тільки України, але і Європи, звикнути не можуть. Хоч і звичними для мешканців обласного центру стали купи сміття, що стихійно виникають обабіч вулиць, переповнені контейнери із побутовими відходами, від яких тхне за милю -адаптуватися до такого здобутку урбанізації городяни не бажають. Та й перед туристами якось незручно. Оскільки зарадити безладу в Ужгороді челядь не може, а на міську владу вже ніхто не сподівається - вихід один: показувати гостям міста тільки центральну його частину, де хоч і не все «вилизане», та все ж пішки, не спотикаючись на купах сміття, пройтися реально. Тобто, туристів треба відводити на Корзо. Нехай собі каву п'ють та милуються архітектурним ансамблем старовинних споруд. Якщо витримають сморід...
Річ у тому, що вже більше двох місяців як трапився аварійний витік нечистот на поверхню із каналізаційної труби, прокладеної під бруківкою Корзо. Міські «аварійні служби повільного реагування» чомусь не бажають не тільки ліквідувати прорив каналізаційної труби, але й не звертають жодної уваги на цю «оазу» лайна в центрі міста. Зважаючи на підвищення температури на вулиці, нечистоти смердять так, що запахом кави і бутиків їх вгамувати вже не вдається.
Прикро, що Ужгород давно вже пахне не тільки кавою, але й гнилими плодами бездіяльності мерії та її комунальних служб. Варто тільки висловити жаль, що цієї небезпеки для здоров'я людей не помічає також і Головний санітарний лікар Ужгорода, який у першу чергу повинен був відреагувати та скерувати мерії відповідний припис. Адже поряд із витоком нечистот розташовані підприємства громадського харчування (бари «Астика», «Імідж»), тераси яких розміщені на тротуарі Корзо. За кілька метрів від прориву розміщені лотки, з яких торгують морозивом. Навіть неосвіченому громадянину зрозуміло, що фекалії посеред пішохідної частини міста, де є велике скупчення людей, погіршують епідемічну ситуацію, отже загрожують здоров'ю людей. Це є очевидним для всіх, окрім тих, хто уповноважений ужгородцями виконувати свої функціональні обов'язки.
Гадаю, що буде боляче всім нам, коли туристи повезуть не тільки хороші спомини про Ужгород, але й негативні враження, а то й кишкову паличку, і після цього оминатимуть наше благословенне місто немов Чорнобиль. А місцевому люду доведеться жити в бруді та смороді.