На сьогоднішній день у нас працює 471 чоловік, із них майже 80 відсотків - це молодь до 35 років. На підприємстві працюють і робітники із різними фізичними вадами - це інваліди. їх у нас 19 чоловік. їх працевлаштування - це окрема історія у нас на підприємстві, що пов'язано з певними переживаннями як самих людей, так і їх родичів, адже для більшості цих людей - це перше робоче місце. Самі люди, пропрацювавши у нас уже певний час, з усмішкою згадують як перший раз прийшли на співбесіду, яке враження у них склалося після відвідин виробництва. Адже майже всі відчувались якусь невпевненість у собі, у всіх були відсутні будь-які емоції на обличчях. Нам навіть було важко спілкуватися з ними, але йшов час і люди потроху адаптувались, звикли до колективу, вони стали змінюватись не тільки зовнішньо, а й внутрішньо.
У них з'явилися якісь стимули в житті, вони стали більш комунікабельні, почали спілкуватися з робітниках із сусідніх дільниць, знайшли собі хороших друзів, наставників.
А минулого року наша працівниця-інвалід, подорожуючи під час відпустки, познайомилась із юнаком, який, не звертаючи уваги на її фізичний стан, запропонував їй вийти за нього заміж. Ми цілим колективом раділи їх щастю.
Є у нас дуже цікава дівчина, яку всі з любов'ю називаємо «Дюймовочка», маленька на зріст, але дуже спритна. У неї багато друзів, які на перерві відвідують її, або вона їх. Дівчина дуже трудолюбива, акуратна. Вона найшвидше адаптувалась на виробництві, хоч з початку всі думали, що вона у нас не пропрацює довго, оскільки і її мама була дуже проти, говорячи нам, що їй буде важко, бо вона маленька. Мама приходила на виробництво, сама ознайомилася з її робочим місцем, як воно облаштовано, чи немає якихось шкідливих факторів. Оглянувши все, мама із спокійним серцем відпустила працювати свою дочку.
Є у нас і інваліди, у яких є уже великий досвід роботи в колективі, адже у них за плечима більше 20 років роботи на таких колишніх великих підприємствах у нас у Сваляві, як Свалявський лісокомбінат, завод «Електрон». У цих людей висока продуктивність праці і вони самі виявили бажання перейти на відрядно-преміальну оплату праці замість тарифної оплати праці.
Всі ці люди є невід'ємною частиною нашого підприємства. Ми пишаємося ними, бо не зважаючи на свої проблеми вони хочуть бути корисними підприємству, бути незалежними і щасливими.