Під час Архієрейської Служби Божої, на якій з владикою співслужили 12 священиків, до Першого Причастя приступили 40 дітей. Саме тому у проповіді владика Мілан говорив про значення Євхаристії у житті християнина. Адже під виглядом хліба і вина ми приймаємо живого Ісуса Христа. Про це повинні пам’ятати першопричасники.
Історична довідка:
Теперішня мурована з каменю з цегляним склепінням базилічна церква, споруджена, як переказують, з 1831 до 1845 року (у шематизмі Мукачівської єпархії вказано 1841 – 1844 роки) під час забудови вулиці на замовлення та коштом держави. Люди забезпечували робочу силу та волів для перевезень. Священиком тоді був о. Фанкович.
З приходом радянської влади місцевий парох Василь Похил був ув’язнений у концтаборах з 1952 до 1956 року. У 1963 році церкву перетворили на спортзал, вежу розібрали.
У 1990 році церкву повернуто греко-католикам. Вежу відновили дещо спрощено, і вона стала на 1,5 м нижчою. На вежі встановили три дзвони. Новий іконостас вирізьбили місцеві різьбярі В. Мачек та М. Ворохта в 1993 – 1994 роках. Ікони намалювали ужгородські художники Олена Тріщук, Олег Гораль, Василь Павліщук та місцевий художник Юращук. Малювання інтер’єру фундувала родина Івана Максимлюка, а виконав роботу в 1993 році художник В. Шовгенюк з синами із Делятина.
Зліва при вході до храму встановлено меморіальну табличку з написом: „У цьому храмі 16 березня 1939 року відслужив останню літургію на українській землі Президент Карпатської України о. д-р Августин Волошин. 15 ІІІ 1992 р.”. Інша табличка є пам’яткою про останню службу в храмі єпископа-мученика Теодора Ромжі.
За матеріалами з енциклопедії Михайла Сирохмана «Церкви України. Закарпаття». – Львів: Видавництво «Мс», 2000.
Управління Мукачівської греко-католицької єпархії, вул. Закарпатська, 18, м. Ужгород, 88017, Україна.