Уряд запускає 9-річну програму "лагідної українізації"

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Telegram: "Попереду чимало роботи. Фактично, це і поступова зміна ставлення іншомовних людей до української, усвідомлення важливості даного кроку, і надання можливостей для повноцінного переходу. Добровільного переходу. Бо ми у МКІП притримуємося саме лагідної українізації, яка матиме довготривалий ефект. Для досягнення нашої мети потрібно сприяти появі бажанню читати українською, дивитися, розмовляти, співати і розказувати іншим".

Концепція передбачає, що українська мова буде  застосовуватись в усіх сферах суспільного життя.

Зокрема, програма включає:

  • обов’язкове використання української посадовцями;

  • запуск курсів з вивчення української (в тому числі в онлайн-форматі);

  • покращення якості викладання державної мови в закладах освіти;

  • підтримку та популяризацію української мови за кордоном;

  • сприяння проведенню наукових досліджень у сфері українського мовознавства;

  • підтримку українського культурного продукту;

  • стимулювання дублювання кіно українською мовою;

  • підтримку книговидавничої справи в Україні. 

Читайте також: "Где написано, что я должна?". Як мовний уповноважений "під прикриттям" перевіряв дієвість мовного закону в Києві

Нагадаємо:

  • 54% громадян України підтримує запровадження обов’язкового використання державної мови у сфері обслуговування.

  • 16 липня 2021 року набуває чинності норма про те, що кожен претендент на посаду в органах державної влади або місцевого самоврядування має складати іспит на рівень володіння українською мовою.

  • З 16 липня близько 100-150 тисяч громадян України повинні будуть засвідчити рівень володіння державною мовою, склавши відповідний іспит. Причина полягає в тому, що депутати і посадові особи органів місцевого самоврядування будуть зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.

  • Відповідно до мовного закону, складати іспит з української мають насамперед державні службовці та особи, які набувають громадянства. Проте є винятки.