Угода про малий прикордонний рух із Угорщиною мало що дала українцям

Ужгородка Беата Фекете розповіла Радіо Свобода, що до розширення меж Шенґену їздила до Угорщини щонайменше раз на місяць. Зараз через те, що її родичі живуть далі від кордону, ніж передбачено угодою про малий прикордонний рух, вона вже не може цього зробити
«Раніше я дуже часто їздила до Угорщини, відпочивати, навіть за покупками, до знайомих, до родичів. Тепер цього, на жаль, не можна зробити, тому що я захотіла зробити Шенґенську візу, і мені дали всього одноразову! Сплатила 35 євро – і всього одноразова віза! Я не знаю, чому такий жорсткий контроль? Тим більше, могли б щось зробити принаймні для закордонних угорців, для тих, у кого є такий статус. Треба щось змінювати!», – зазначила Беата Фекете.
Таких, як Беата, – принаймні половина мешканців Закарпаття. Жаліються на погіршення двосторонніх стосунків по обидва боки і вздовж нового Шенґенського кордону й жителі Львівської та Волинської областей. Наприкінці березня угоду про малий прикордонний рух, подібну до тієї, що існує з Угорщиною, підписали з Польщею. Але, судячи з того, які проблеми і далі існують з перетином угорського кордону, вона навряд чи вирішить проблеми прикордонних областей.
Транскордонне співробітництво – тема сьогоднішньої конференції
Саме з огляду на таку ситуацію сьогодні в Ужгороді й обговорювали можливість створення умов, які б, із одного боку, гарантували безпеку східного кордону Шенґену, а з іншого боку – не перешкоджали б контактам. Про ці проблеми йшлося на конференції, в якій взяли участь прикордонники, митники, представники влади, дипломати, політологи і науковці.
За словами декана факультету політології інституту в місті Ніредьхаза в Угорщині Ібої Розгоні, Угорщина та Україна справді відчувають погіршення двосторонніх стосунків, особливо відчутним це є в сфері економіки, бо для науковців, журналістів, студентів працівників культури передбачено полегшену процедуру оформлення віз.
«Важливо, щоб двосторонні стосунки розвивалися мирно й стабільно. Наскільки я бачу, у сфері культури, соціальній сфері ці стосунки є більш інтенсивними і глибшими. Щодо економічного співробітництва, то вони не є настільки жвавими», – зауважив Ібої Розгоні.
Прикордонним регіонам потрібно надати спеціальний статус?
За статистикою прикордонних служб, протягом першого кварталу цього року 95 відсотків громадян, які перетинають кордон України з Польщею, Угорщиною, Словаччиною – це жителі Європи, лише 5 відсотків – українці.
Після того, як Україна скасувала візи для громадян Євросоюзу, вона має моральне право вимагати від ЄС особливого статусу, хоч б для своїх прикордонних територій, вважає колишній посол у кількох східноєвропейських країнах, а нині президент Фонду розвитку транскордонного співробітництва Іван Устич.
«Прикордонні регіони повинні отримати бодай якийсь спеціальний статус, особливі права для спілкування, бо їхнє щоденне життя пов’язане з кордоном. Вони потребують спілкування, потребують контактів, економічного співробітництва, самоврядних територій тощо. Подумати про такий статус, можливо, в рамках Карпатського Єврорегіону, було б дуже доцільно. І не треба думати, що люди не розуміють потреб безпеки європейських громадян – усі прекрасно це розуміють і поважають закони наших сусідів», – наголошує Іван Устич.
За його словами, за результатами конференції громадські організації України, які працюють в рамках транскордонного співробітництва, мають намір подати на повторний розгляд до відповідних міністерств, відомств, європейських інституцій пропозиції щодо перегляду умов, які існують на кордоні. Фахівці вважають, що треба вживати термінових заходів для того, аби Шенґенський кордон не став місцем нового поділу Європи.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати