"Насправді стаття Конституції про єдине громадянство виписана дуже по-українськи. І те, що ви сказали, — один із прикладів цього. Розкажу вам історію. Коли працював послом при Раді Європі, я зустрівся з одним українцем, у нього дуже респектабельна робота, шановна людина, вже десять років у Франції. І він мені каже: я громадянин України, але нікому не кажіть, у мене вже є французький паспорт. Я кажу: ну, буває… Він каже: я вас дуже прошу, зробіть щось, щоб я не був змушений відмовлятися від українського паспорта, я хочу, щоб мої діти не розривали зв’язок з Україною, хочу, щоб вони залишалися українцями, чому ми не можемо мати два паспорти?", - запитав Д.Кулеба
"Я дуже сильно пройнявся цією історією. Це не був випадок злиденної людини. Це успішна людина, яка просто розпочала інше життя. Він хоче залишитися громадянином України. Відтоді я почав серйозно цією темою займатися. Законопроєкт, про який ви говорите, зупинився, бо експерти ВР зробили висновок, що без змін до Конституції просто на рівні закону це питання врегулювати неможливо. Окей, думка має право на існування. Можна сперечатися і знайти юристів, які скажуть щось інше. Але рішення є, можна пройти шлях змін до Конституції. Для цього ми маємо усвідомити одну просту істину. Я відкрито про це говорю, публічно.
Україні потрібне подвійне громадянство, щоб зберегти зв’язок із мільйонами українців, які виїхали і розпочали нове життя в інших країнах. Якщо ми вже не можемо втримати їх географічно в Україні, давайте тоді втримаємо їх ментально та юридично у нашому українському просторі. Безумовно, не може йтися ні про яке подвійне громадянство з державою-агресором. Це табу. Це закрита тема. І це має бути чітко капслоком у законі прописано. Безумовно мають бути серйозні фільтри для отримання подвійного громадянства, щоб не можна було цим маніпулювати, щоби все було чітко врегульовано. Але я ще раз хочу наголосити, що питання подвійного громадянства — це питання збереження української ідентичності в світі і використання можливостей закордонних українців для розвитку України. Якщо ми цього не зробимо, то втратимо всіх цих людей, цей потенціал. Я бачив конкретні приклади у тій же Франції, коли батьки українці й тримаються української спільноти, але їхні маленькі діти вже ростуть франкофонами, і їх дуже важко утримувати в українському полі", - каже керівник зовнішньополітичного відомства України.