"Угорщину я ...віднесу до провалів. Але, знаєте, відносини з Угорщиною вони такі: то здобуток, то провал. Наприклад, коли Угорщина не виступила проти надання Україні статусу партнера з розширених можливостей НАТО, це, очевидно, я вважаю здобутком української дипломатії.
- Це правда, що на Будапешт натиснули Штати?
- Дивіться, це ж усе дипломатична гра. В таких складних історіях нічого не відбувається лінійно. Це дуже складна історія зі створення обставин і умов таким чином, щоб у певної країни не залишилося альтернатив, окрім як підтримати Україну. Тому я зарахую це до здобутку. Але, з іншого боку, втручання Угорщини у внутрішні справи України під час місцевих виборів, безперечно, було провалом. Втім, ми налаштовані все-таки на те, щоб розгрібати ці авгієві стайні й виходити на позитив. Тому, сподіваюся, наступного року у підсумковому інтерв’ю Угорщина перебуватиме лише у розділі здобутків.
- А чи могли ми цьому запобігти? Угорський гімн, за два роки до цього було незаконне роздавання угорських паспортів у консульстві в Берегові. Наші спецслужби тут де? Чи могли ми спрацювати наперед? Про твіт Петера Сіярто я не кажу, бо ми не можемо зазирнути йому в голову і сказати цього не писати.
- Ви абсолютно правильно кажете, що не можна заглянути кожному в голову. Коли з людиною розмовляєш, все нормально, вона озвучує правильні сигнали, а потім залишається сама й починає озвучувати інші сигнали, ну, ти не можеш увірватися в залу і сказати: все, зупиняйся, не роби цього. Ми маємо розуміти, що для Угорщини ця поведінка обумовлена її глибинним переконанням, що питання угорської меншини в сусідніх країнах є життєво важливим для угорської політики. І вони готові в цьому питанні йти так далеко, як сусіди можуть їм дозволити. Але ми їм кажемо дуже просту річ: ми теж конструктивні, ми вважаємо, що угорці, які живуть в Україні, є українськими громадянами, це частина нашого суспільства, це наша земля, це наші люди і вони завжди будуть такими. Та є червона лінія. Тому все, що ви робите до червоної лінії, підтримуючи етнічних угорців, окей, це нормально. Але давайте домовимося, що щойно ви зайшли за червону лінію, маєте бути готовими, що ми одразу виштовхаємо вас назад. І зробимо це жорстко й рішуче. Саме це відбулося на прикладі місцевих виборів. Тому, можна запобігати, і було б набагато гірше, якби ми не запобігали в реальності. Та є випадки, коли все-таки удар завдається, не запобігли, тоді треба вміти треба діяти рішуче. І я думаю, що ми показали обидві моделі поведінки: і запобігання, і рішучої відповіді у разі порушення.
- Дивіться, все ж почалося тоді, як ВР ухвалила закон про освіту. Ми не збираємося його змінювати, а Угорщина не відступається. Що ж робити?
- Все почалося набагато раніше. Все почалося в той момент, коли українська влада почала дуже мало уваги приділяти Закарпатській області. Простір не може залишатися порожнім. Якщо ти йдеш і залишаєш процеси на свій власний розвиток, хтось обов’язково зайде і візьме ці процеси під свій контроль. І це саме те, що робила системно й послідовно інструментами м’якої сили, збільшуючи свій вплив на ситуацію в Закарпатській області, угорська влада. Закон про освіту, який було ухвалено 2017 року, став будильником. Тобто, він розкрив цей нарив, показав глибину проблеми, і центральна влада почала набагато більше уваги приділяти Закарпатській області, вирівнюючи той дисбаланс впливу, який там сформувався. Тому цей процес і є таким важким. Можна домовитися щодо закону. І я, до речі, підтверджую, ми не будемо його змінювати, бо все, що там треба, ми вже змінили, виконуючи рекомендації Венеційської комісії. Питання виключно в добрій волі обох сторін — домовитися про правила гри на основі принципу взаємної поваги. І в Києві така добра воля є.
- Чи бачите ви там руку Москви?
- В принципі, рука Москви присутня в усьому, що відбувається в Україні. Жартую. Так, ми бачимо, що РФ сильно не хочеться, щоб Україна й Угорщина нормалізували свої відносини.
- Тобто, з ваших слів можна зрозуміти, що Росія підігріває всі ці процеси?
- Вона користується кожною можливістю, щоб створити додаткову напругу в українсько-угорських відносинах і не допустити перезавантаження.