В Ужгороді відкриють фотовиставку "Життя після насильства"

За попередньою авторською ідеєю, виставка буде концептуально поділена на дві експозиції. Перша експозиція якраз і відкривається 25 листопада у креативній галереї Malo Mesta.

Другу експозицію, представлено у Атріумі Закарпатської ОДА 26 листопада з 14.00.

Обидві експозиції будуть представлені протягом всієї акції з 25.11.2020 по 10.12.2020

Чотири фотографині досліджують життя чотирьох звичайних жінок, які довгий час сприймали насильство, як норму. 

До виставки як героїні залучені четверо жінок, які довгий час зазнавали різних форм домашнього насильства, у свій час стали підопічними ЗОЦСПД та знайшли сили змінити своє життя та життя своїх дітей. 

Фотографині через мистецтво зйомки спробують відтворити та показати глядачу ідею про те, що насильство може спіткати будь-кого і тому, протистояти насильству – це справа кожного.

Авторська концепція фотовиставки належить режисерці документального кіно, фотографині Любові Дураковій. Ще влітку 2020 року Люба почала знімати документальний фільм, героїнею якого є жінка на ім`я Оля. Оля багато років страждала від домашнього насильства і не наважувалась піти, бо відчувала страх перед невідомим і невпевненість у своїх силах. Та одного вечора, після особливо жорстокого епізоду насильства, коли її чоловік, прийшовши п`яним додому, побив її та їхнього маленького сина, Оля зрозуміла, що насильство триватиме доти, доки вона буде жити із чоловіком. Оля вночі, з дитиною на руках, вискочила у  вікно і втекла із страшної дійсності. В розмовах з психологом Оля розповідала: вистрибуючи у вікно - в темноту і холод, страху не відчувала, пекельний страх вона залишила біля кривдника. Люба через камеру спостерігає за тим, як Оля знову, із страшним болем, проживає почуття: страх перед минулим, відчай, бо не можна нічого змінити, розпач перед майбутнім, розчарування за втрачені роки, злість на себе, сум та образу, невпевненість у майбутньому. Проживає всі почуття, які Оля поховала всередині себе, щоб не бачити і не зійти з розуму поруч із тираном, проживає знову і знову через біль та втому, щоб дозволити собі, щоб зрозуміти себе, щоб знайти себе справжню. Люба також спілкується із психологом, задає питання про те, чи зможе Оля колись забути про пережите, чи знайде сили? 

Теги: фотовиставка, насильство

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати