Симфонічний оркестр Закарпатської обласної філармонії виступив перед львів’янами

Колектив з Ужгорода – порівняно молодий, заснований, чи пак відроджений (адже Закарпатська філармонія сформувала свій симфонічний оркестр 1946 року, проте з різних причин він функціонував із великими перервами), лише у грудні 2005 року. Проте за час своєї діяльності оркестр устиг реалізувати низку цікавих проектів із багатьма відомими солістами та диригентами різних країн.
Нині симфонічний оркестр у порівняно невеликому місті – явище неординарне. На відміну від Західної Європи, де чи не кожне маленьке містечко може похвалитися своїм “великим” сценічним колективом, в Україні така ініціатива лише набирає обертів. Тим цікавіше було ознайомитися й отримати доволі приємні враження від результатів роботи оркестру сусідньої області, яким керує диригент Олена Короленко. Жінка за диригентським пультом – це, погодьтеся, рідкісне явище навіть нині.
Львів’янам ужгородські музиканти презентували різноманітну програму, яку умовно можна розділити на декілька тематичних “блоків”. Перший – українська музика. А розпочали гості, звичайно ж, найближчими їм образами – творами Іштвана Мартона “Закарпатські орнаменти”, закарпатською народною піснею в обробці Дезидерія Задора “Серед села дичка”. Крім музики “закарпатських класиків”, звучали й твори сучасних українських композиторів (Віктор Теличко, “Вокаліз”), спеціально для львівського концерту написав свій новий твір Золтан Алмаші (“Арія”).
Цікаво, що не лише більшість оркестрантів, а й солістів, у виконанні яких у подальшій програмі прозвучали найкращі взірці оперної класики (В. А. Моцарта, Дж. Верді, К. Сен-Санса, Дж. Пуччіні), є уродженцями Закарпаття, хоч продовжують свою музичну кар’єру в різних містах Європи. Так, наприклад, баритон Віктор Мошшані є солістом Угорського державного оперного театру в Будапешті. Має великий досвід виступів на європейських сценах і солістка Закарпатської обласної філармонії Оксана Ільницька (мецо-сопрано). Дві сестри-співачки Мар’яна та Галина Гаврилко також народилися в Ужгороді, проте, як і диригент оркестру Олена Короленко, отримали (а Галина ще навчається) вищу музичну освіту у Львові, в Національній музичній академії. Такий безпосередній зв’язок із містом Лева був дуже відчутним на концерті: публіка тепло й по-домашньому вітала виконавців, а серед глядачів можна було побачити чимало “колег” – учасників Львівського симфонічного оркестру. Їм, безперечно, цікаво, чим нині живуть сусіди-однодумці.
Звісно ж, перед закарпатським оркестром – ще роки праці, вдосконалення, виправлення більших чи менших хиб, іще відчутних у репертуарі та його виконанні, напрацювання репертуару й майстерності, творення традиції. Тож усі сподіваються, що “музичний дарунок” із Срібної землі – не останній для нашого міста. Тим паче, львів’яни полюбляють приємні сюрпризи.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати