Cімейний конфлікт по-закарпатськи: батько -- в могилі, син -- за гратами

...Від завданого удару ножем у груди  Василь-старший зойкнув  і, схопившись руками за рану, став повільно сповзати на долівку. З грудей юшила кров. Його син, якийсь час стояв нерухомо, спостерігаючи, як батько корчиться на підлозі. Потім, поклавши ніж на стіл,  Василь-молодший подався викликати “швидку” та міліцію...
Тривожний дзвінок у чергову частину Великоберезнянського райвідділу УМВС пролунав вечірньої пори. З того кінця проводу повідомили: на вул. Петрова у райцентрі  --  убивство.  Не гаючи часу, на місце пригоди  виїхала посилена слідчо-оперативна група. Правоохоронці одразу приступили до звичної роботи: огляду місця події, опитування свідків. Медики, котрі приїхали за викликом, на жаль,  нічим не змогли зарадити потерпілому. Отримане ножове поранення  виявилося смертельним. За результатами  судово-медичної експертизи, смерть настала  внаслідок проникаючого ножового поранення грудної клітки з ушкодженням серця, котре ускладнилося зовнішньою і внутрішньою кровотечею, що призвела до шоку.
Тут, у помешканні,  на правоохоронців чекав і винуватець кривавої трагедії – 42-річний син потерпілого Василь Псяйка. У розмові з оперативниками він розповів про недавній конфлікт з батьком. Однак заявив, що не мав наміру його вбивати. Все, стверджував, трапилося несподівано.
Але сказати,  що трагедія  сталася випадково, не можна. Адже все давно  йшло до  такої  розв'язки. Злощасний вечір став лише закономірним фіналом родинного конфлікту, котрий тягнувся тривалий час.
Василь-молодший  мав вищу освіту, однак ніде не працював, перебиваючись випадковими заробітками. Сім’ю  він так і не створив.  Не виключено, що причиною  було  спиртне, до якого останнім часом пристрастилися  як син, так і батько. А що доброго може бути у хаті, де пиятика? Не раз, і не двічі, будучи напідпитку два Василі влаштовували  бійку. Часто діставалося на горіхи від п'яного благовірного і газдині, а  син завжди заступався за неї. Про якусь повагу у цій хаті не могло бути й мови. Всю любов, шану до рідних знищив алкоголь. 
...Того дня, син Василь прийшов додому  добряче напідпитку. Приніс зі собою мале кошеня, котре дала йому сусідка. Налив тваринці у мисочку молоко. Це чомусь не сподобалося батькові, котрий  теж був  "тепленьким".
– Тут, у хаті, й самим нема чого їсти, а ти ще мені всяких котів приносиш годувати! – висварився на сина.
Молодший газда не змовчав, за мить розгорілася суперечка.  Розлючений батько схопив  кошеня, що мирно пило молочко,  і... задушив його. Далі переможно глянув на сина. Це  вразило Василя-молодшого.
– Я вб'ю тебе, як ти кошеня! – розлючено вигукнув  він і, схопивши зі столу ніж, підскочив до батька...
Після завершення слідства справу про сімейне убивство розглянув Ужгородський міжрайонний суд. На судовому засіданні Псяйка став виправдовуватись,  мовляв, не вбивав батька. Так, він схопив у руки ніж,  замахувався ним,  навіть вдарив старого по руках, однак, стверджував,  батько... сам себе порішив. Але такі виправдання підсудного не знайшли підтвердження. Головуючий суддя А.Ференц аргументовано довів його вину  і виніс  вирок: Василя Псяйку засудити на 7 років ув'язнення. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок залишено без змін.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати