На Закарпатті церкву обікрали цигани

Церква в селі Гукливому, звідки було скоєно крадіжку

Село  Гукливе, що неподалік районного центру Воловець,  розкинулося на кілька кілометрів поміж горами, поблизу потічка Великий Звір. Хоча життя горян завжди було нелегке, але на церковні справи, службу Божу давали завжди охоче, хто скільки міг. Тут з великою повагою ставляться до священиків. Зважаючи на відстань, у селі кілька церков:  у присілках Таламаш і Веретичів та у самому Гукливому. На початку 90-х років минулого століття у Свято-Троїцьку церкву с. Гукливе настоятелем прийшов молодий отець Михайло. На той час тут була невеличка дерев'яна церковна споруда. За кілька років священослужитель запропонував прихожанам звести новий храм. Хоч і сутужно тоді жилося місцевим селянам,  та на пропозицію вони охоче погодилися. Отож навколо старенької церкви невдовзі почали зводитися цегляні стіни. Люди працювали з великим ентузіазмом,  щодня  по кілька десятків чоловік. Нікого не треба було підганяти чи змушувати робити. Самому ж отцю Михайлу довелося бути і виконробом, і проектувальником, і робітником. Через кілька років тут з’явилася гарна і велична церковна будівля. Тож уже майже 10 років служба проводиться у новому храмі...
Недавно  отець Михайло прийшов у церкву на ранкове богослужіння. Та ще не дійшов до вівтаря, як побачив, що на звичному місці... немає Євангелія. Далі – більше. Гроші церковної громади зберігалися у невеликому  металевому сейфі. Хоча навісний замок на ньому не був пошкоджений, однак дверцята  -- відігнуті. Через хвилину найгірші припущення підтвердилися: сейф, у якому зберігалося 8 тисяч гривень, виявився порожнім. Окрім грошей,  зникли два Євангелія. Одне з них – старовинне, видане ще на початку ХІХ століття, надруковане у 50-х роках. Залишилися тільки вирвані перші листки з написом, що книги є власністю релігійної громади с. Гукливе...  Вражений такою прикрістю  отець Михайло негайно повідомив у міліцію. Невдовзі у Гукливе прибула не тільки слідчо-оперативна група, але й начальник райвідділу Володимир Барнич, начальник карного розшуку Микола Лакатош, інші працівники. Стражі порядку  з'ясували, що  злодій спершу проник через невеликий отвір  на вікні, де була вибита шибка. А потім зсередини відчинив двері. Через шибку (ширина якої близько 20 см) міг прослизнути тільки якийсь підліток. Хоча допомагав йому, напевне, хтось із дорослих, адже, щоб відігнути двері сейфа, потрібні неабиякі зусилля. Підозри оперативників підтвердив і... сніг,  що випав напередодні: дві пари слідів, одні з яких  дитячі, виднілися неподалік церкви. Тепер  залишалося встановити, в кого  піднялася рука на святиню?  У самому ж селі ласих до чужого добра не так і багато, можна перерахувати на пальцях. Всі вони мали незаперечні алібі. Однак розшуковики від місцевих  жителів довідалися, що напередодні бачили в селі ромів. На перший погляд, це ні про що  не говорило, та  міліціонери мали зачіпку:  цього разу з ромами був і підліток. Чи, бува, він не причетний до злочину? Відповідь на це запитання могла з'явитися тільки після встановлення осіб "мандрівників". Тепер до пошуків  приєдналися й дільничні міліціонери. Микола Лакатош, його підлеглий Сергій Бурдюх та  "шерифи" Віктор Клемба, Іван Ковтун, Володимир Макарук та Богдан Зін подалися у ромське поселення. Роми --  багаті на видумку, фантазію у перемішку з неправдою. Отож стражам порядку довелося проявити неабияку витримку й кмітливість, щоб встановити потрібну особу. Виявилося, що навідувався напередодні у Гукливе 12-річний Йосип. Хлопця знайшли швидко, однак видавати спільника той не поспішав. Спершу підозри впали на його батька Віктора, який уже "залітав" за крадіжки. Та, зрештою, хлопчина назвав ім'я якогось місцевого рома. Міліціонери поспілкувалися і з ним, однак той до злодійського "вояжу" виявився непричетним, тільки розгублено кліпав очима. Та  через  якийсь  час Йосип повідомив про  свого дядька, 34-річного Степана. Цей також  уже притягався до криміналу... 
Степана знайшли в поселенні. У приміщенні райвідділу обидва підозрювані розповіли про свої діяння. Степан того дня був напідпитку. Під вечір попросив шовгора, у якого є кінь, поїхати в Гукливе по металобрухт. Уже звечоріло, коли в'їхали в село. Однак підвела "техніка": пошкодилося колесо на підводі. Степан запропонував Віктору зайнятися ремонтом, а сам із Йосипом подався нібито по  металобрухт, який обіцяв принести до воза. Дорогою дядько розповів племіннику, що є можливість добряче поживитися. Щоб не зустріти  когось із сільчан, полем підкралися до церкви, неподалік якої на фарі мешкає священик із сім'єю. Тут старший підсадив "колегу", і той вибив шибку. Прислухалися. За мить худорлявий підліток "змією" проник усередину. Ключами, які знаходилися в замку, відчинив двері. У Божий храм увійшов Степан із залізним прутом у руках. З його допомогою відігнув дверцята  сейфа, а Йосип просунув туди своє рученя й вигріб усі купюри. Потім з вівтаря взяли Євангеліє, а з шафи витягли ще одне. Скидали  все у мішок і, причинивши за собою двері, подалися геть. Вікторові сказали, що металобрухт не знайшли. Зранку Степан  позичив 120 гривень  Віктору, інші  гроші сховав у "заначці". Майже всю суму міліціонери вилучили. А ось молитовним книгам пощастило менше: нехрист, зрозумівши, що міліція натрапила на слід, намагався всіляко приховати злочин. За його словами, викинув Євангелія у річку. Кілька днів поспіль ішли дощі, і Вича була повноводна та стрімка. Не виключено, що її води забрали з собою старовинні книги...
За фактом зухвалої крадіжки порушено кримінальну справу, триває слідство, усі деталі з'ясовуються.
І наостанок ще про таке. Хоча  значна частина  горян – глибоко віруючі люди, та на Воловеччині крадіжки з церковних споруд стаються досить часто. Торік було скоєно кілька таких крадіжок у різних селах, зокрема  Тишів, Котельниця. Зрештою, злодій, яким виявився ужгородський ром, на черговій крадіжці  потрапив у сильця  міліціонерів (тепер відбуває покарання). А  напередодні  у присілку Гукливого Веретичолі теж було обкрадено церкву. І в цьому випадку злодії, якими вивявилися жителі сусіднього с. Скотарське, також не уникли кримінальної відповідальності. Хоча за свої діяння злодіям-нехристам доведеться відповідати і перед судом Божим...

Теги:

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати