"Забутий" меморіал Першої світової війни на Торунському перевалі впорядкували громадські активісти (ФОТО)

 У навколишніх місцях у січні-травні 1915 року тривали жорстокі кровопролитні бої між військовими формуваннями австро-угорської, німецької та російської армій. За підрахунками істориків у зимово-весняній військовій кампанії 1915 року полягли тисячі бійців воюючих сторін. Своє останнє земне пристанище вони знайшли на польових цвинтарях у гірській місцевості Карпат. Один з них був облаштований у 1917 році на Торунському перевалі на межі нинішніх Закарпатської та Івано-Франківської областей. Після закінчення війни та розпаду імперій цвинтарі опинилися у новоутворених країнах – один в Чехословаччині, інший – у Польщі. У міжвоєнний період догляд за ними здійснювався силовими структурами цих держав. На «своєму» цвинтарі поляки встановили на могилах бетонні хрести, які збереглися до нині. На кладовищі, розташованому на чехословацькій території, були дубові хрести, які час знищив. Після Другої світової війни, коли на західноукраїнські землі прийшла радянська влада, ставлення до поховань Першої світової, як і в незалежній Україні, було «стриманим». Тож не дивно, що до візиту дослідників це військове поховання перебувало у занедбаному стані: за багато років забуття воно поросло кущами і чагарниками, а компанії подорожувальників, які зупинялися тут на відпочинок, напевно, не відаючи, що тут знаходиться військовий цвинтар, залишали за собою купи сміття…

Документи Центрального військового архіву Чехії (м. Прага), досліджені краєзнавцем і головою ГО «Memento bellum» Юрієм Фатулою, засвідчують, що на обох цвинтарях, розташованих паралельно один біля одного у вигляді кругів, поховано понад 400 солдатів і офіцерів різних національностей – вояків австро-угорської (260), німецької (10) та російської (97) армій, які загинули в боях за Торунський і Вишківський перевали у 1915 році. Наразі вдалося відродити з небуття та оприлюднити на інформаційному щиті прізвища лише 140 похованих тут воїнів. Більшість з них - солдати 19-ї Пльзенської піхотної дивізії австро-угорської армії, мобілізовані з теренів Південної і Західної Чехії (регіони Пльзень, Ческе Будейовіце, Індржихув Градєц). Їм протистояли бійці 69-ї піхотної дивізії російської царської армії, більшість з яких були мобілізовані з населених пунктів Харківської та Полтавської губерній тогочасної Російської імперії.

Наступним кроком, який планують зробити активісти ГО «Центр військово-історичних досліджень «Memento bellum» спільно із зацікавленими сторонами, має стати огородження цвинтаря та встановлення іменних хрестів на могилах загиблих вояків.

Теги: перевал, меморіал

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати